GummyBear, Тома не має в шкільній програмі, вірніше є в початковій школі тільки невеликий уривок

Minutka, помню, как читала часть про покраску забора, правда, уже в средних классах. Потому так и решила.

Классная история о детях читала некоторые фрагменты на английском, поэтому не могу сказать, что прям детская книжка, написана очень таким своеобразным языком, отличный слог, подойдет и взрослым про Г. Финна не дочитала, но позже обязательно дочитаю. В целом, весело, позитивно, живо. Детство со всевозможными приключениями. Оценка 5.

Пригоди Тома Сойєра для мене більше дитяча книжка. Так я думала, коли починала читати і виявилось, що багато чого в ній може знайти і доросла людина.
В першу чергу, зазирнути очима дитини на цей світ.
Оці дитячі забобони! Це неймовірна атмосфера літа, пригод і авантюризму. Можливо тому, що я мама хлопчика, я читала з інтересом. А може і тому, що згадалось своє дитинство і те, в що ми вірили тоді.
На мій погляд, історія подана без прикрас і передає саму атмосферу безтурботного дитинства, коли дітвора може вляпатися в пригоду і не знає, як виплутатися з неї. Коли кожен хлопчак думає, що він розумніший за дорослих.
Тут і історія дружби, і історія ненависті, і вибір між правдою і брехнею, і перше кохання і дуже насичене життя!
З іншого боку, дуже моторошно (як мамі) читати про те, що хлопчаки втікають з дому і по ночам блукають на кладовищі. Добре, що всі ці історії з гарним закінченням. А як би ні?
Том - мрійник, жартівник. Дуже добре, що він окрема особистість, яка не піддається впливу школи, але він не думає більше ні про що, окрім розваг. Так, в дитячому віці це нормально, але це і не зовсім маленька дитина. Він розуміє наслідки, він знає скільки горя приносить, бо чує розмову під ліжком. Ну як можна бути таким жорстоким? А бідосю негра визволяти? Скільки страждань йому принесли ті витівки, а на справді Джим уже був вільною людиною.
Натомість Гек більш самостійний і думає іншими поняттями. Можливо, тому що я прочитала і другу частину пригод, я більше симпатизую Геку. Все ж таки він добра дитина, розумна і відповідальна.
В книзі дуже добре показано атмосферу тих часів, коли людина з іншим кольором шкіри не така і не має прав, коли дітей треба бити за погану поведінку і погані оцінки і не зважати на думки і вподобання самої дитини. Тоді так жили і автор ніде не засуджує, він не читає моралі, а просто показує світ таким, який він є. Ну хіба що з королів відверто сміється, є такий момент)
Простий сюжет про несподівані і часто небезпечні пригоди хлопчиків, просто історія з життя.
П'ятірку не поставлю, а ось тверду 4 автор заслужив за свій гумор і стиль оповідання.

Прочитала Тома Гека в рамках графика не успею,но дочитаю все равно.Вообще жалею,что сразу отложила ее,как-то сразу не пошла,думала каждая глава отдельная история,но после перерыва в чтении и потом убийства прям интерес появился и очень легко пошла.Поняла,что, видимо,в детстве я ее не читала толком,один забор и помню
Как взрослый,читая эту книгу,я была слегка в растеряности,какие примеры для детей Но потом вспомнила себя в детстве,сколько книг было прочитано и не помню,чтоб какие-то шалости были руководством к действию.Книги отдельно, свои шалости отдельно
Как-то шокировали меня розги.Понятно,что это норма того времени,но все равно
Удивляло когда Том успевал читать, т.к он занимался всем попало,но не чтением,и при этом все время что-то рассказывал Геку поучительное.Понравился момент уже в конце лучше быть разбойниками " и к дому ближе, ицирк недалеко..и вообще.." Дети есть дети.Тут женщины и оргии,но главное цирк близко
Вот в этой книге мне тяжело было читать детские диалоги.Хоть они и правдоподобны наверно (у моего пока монологи на ему понятном языке,так что не в курсе),но иногда сбивали меня с плавного чтения
Оценка 4,т.к из-за него не закончила круг