Багато вже знає, що я мама королевішни Єлизавети, але ця історія про те, як ми зустрічали нового члена нашої королівської родини - королевича Вадима.
Вагітність добігала кінця, а як справжня тьолочка-мєтьолочка (таке у мене звання було до недавна), намагалась встигнути нереально багато - відсвяткувати свій день народження, з'їздити на море на декілька днів, наїстись ягід, фруктів)
лікар, з якою домовилась про пологи назначила зустріч на середу (це строк 40 тижнів і 3 дні). я розуміла, що вона буде стимулювати пологи,адже ще при перших зустрічах казала, що краще не переходжувати і строк 41,2 (як з першою дитиною) вона не хотіла приймати). але я проігнорила зустріч і вирішила дати малечі обрати дату народження самому. і ось вночі проти 5 липня живіт почав боліти. спочатку я думала, що лежу невдало. але знайти потрібну позу з 2 до 4 ночі так і не змогла. зрозуміла, що "щось не те" (ну пора б вже було і зрозуміти
). о 6 ранку почало кровити і понеслась...Буджу чоловіка, дзвоню лікарці, підіймаю донечку зі словами: ти їдеш до Зої (моєї сестри,котра гостювала з сином у моєми мами на час пологів),а ми в пологовий за Вадимом. сідаю за кермо і їдемо.
о 7:30 вже були у оглядовій залі. відкриття 5 см, як і з першою вагітністю. підписую купу папірців і чимчикуємо в пологову залу. там спекотно, а перейми в цей раз були нестерпно болючими! купа медсестер, санітарки, інтерни...
2 години пекельних перейм, стрибання на фітболі, стогнання (цього разу я дозволила собі бути слабкою і постіно казала чоловіку,що не зможу). хоча, коли медсестра запропонувала епідуралку, я відмовилась навідріз)))
і ось о 10:05 моє друге сонечко народжується. я так ридала від щастя, що мене заспокоїти не могли. чоловік вдягнув шапочку і шкарпеточки на синочка, і ще дві годинки ми були на самоті з нашим крихітним чоловічком.
тепер родина укомплектована двома найкращими дітками в світі, а я - найщасливіша Мама!
я декілька разів перечитала фразу "
і при цьому думки в голові блукали - "
Ти мене так вразила, що незважаючи на перейми сиділа за кермом 
Невже так можна? Не страшно було?