В Запорожье сосредоточено большое количество экологически грязных предприятий. Особенно страшными загрязнителями атмосферы являются Завод ферросплавов, Коксохимзавод, Алюминиевый комбинат. Причём, на долю “Запорожкоксохима” приходится 70% всех городских выбросов фенола, 90% окисла углерода и 60% сероводорода.[3]

Серьёзную угрозу воздушному бассейну представляют предприятия машиностроения. Три с половиной процента от городских выбросов приходится на Днепровский электродный завод, расположенный в Запорожье. Может это и немного, но тревога по этому поводу становится понятной, если учесть, что 80% выбросов этого завода составляют канцерогенные вещества и высокотоксичные яды, чрезвычайно опасные для здоровья и жизни людей.[4] Заводы, загрязняющие воздух, не имеют надлежащего оборудования, снижающего количество вредных выбросов. Если и имеются какие-то фильтры, то их совершенно недостаточно для реального снижения вредных выбросов. Часто не используется даже имеющееся в наличии очистное оборудование. Существуют и санкции по пресечению нарушений экологического закона. Но они не действуют, так как предприятия просто не платят эти штрафы. Часто размеры штрафов просто символические, например, в начале 1996 года штраф за выброс тонны аммиака составлял 0,5 доллара, поэтому ничто не останавливает нарушителей.[5] Большая часть специалистов по охране окружающей среды, в советское время работающая на больших предприятиях лишена работы по специальности, так как их должности из-за финансовых трудностей сокращены.[6]

Отчасти из-за отсутствия затрат на защиту окружающей среды запорожские заводы-производители сырья могут ещё реализовать свою продукцию по сравнительно невысоким ценам на мировом рынке.

Среди других факторов, влияющих на загрязнение окружающей среды, следует учесть также и то, что на Украине промышленные предприятия использует более, чем на 40% больше энергии на каждую единицу производства, чем в странах Западной Европы. В Запорожье на некоторых заводах до сих пор производят продукцию на оборудовании и станках тридцатых годов.

Проблемой Запорожья стало также расположение заводов-гигантов в непосредственной близости от жилых районов, что в прямом смысле отравляет жизнь города. Воздух над центральными районами непереносимо насыщен так называемым “газом”, зловонный туман густой пеленой застилает всё вокруг на десятки километров. Пыль, выпадающая в осадок после заводских “газовых атак”, толстым слоем жирной сажи покрывает всё в домах и носится по городским улицам, гонимая ветром.

Выброс вредных веществ в атмосферу значительно уменьшился в связи со спадом промышленного производства. Но уменьшение вредных выбросов не соответствует спаду промышленности. По сведениям, представленным в докладе министерства охраны окружающей среды, промышленные выбросы Донецко-Приднепровского района, в который входит и Запорожская область, остаются относительно большими. Доля выбросов, приходящихся на этот регион, составляет 80% от общего объёма по Украине. В докладе также отмечается, что уровень выбросов особенно высок в Запорожье, Энергодаре и Мариуполе.

Під керівництвом голови облдержадміністрації Костянтина Бриля відбулося засідання круглого столу на тему: «Організація та запровадження державної системи моніторингу навколишнього природного середовища на регіональному рівні».

Представники екологічної та медичної спільноти, влади та громадськості обговорили питання впровадження системи збору інформації про довкілля в регіоні.

Як зазначив у своїй доповіді директор Департаменту екології та природних ресурсів облдержадміністрації (стажування) Віталій Гордієнко, нині в Запоріжжі існує п’ять постів моніторингу 1961 року, які належать Гідрометцентру. Проте вони не дають об’єктивної картини екологічного стану. Тож Департамент, за умови співфінансування з боку обласної та міської влади, пропонує запровадити в регіоні нову систему моніторингу. Насамперед її дія має охопити міста Запоріжжя, Енергодар, Дніпрорудне, Мелітополь, Бердянськ та Токмак. За приблизними підрахунками для цього знадобиться близько 30 стаціонарних постів систем моніторингу. Вони передаватимуть зібрану інформацію на Інтернет-сайт цілодобово в он-лайн режимі.

За словами Костянтина Бриля, Запорізький регіон та обласний центр зокрема мають дуже велику концентрацію промислових підприємств. Невідповідність законодавства і мораторій на проведення планових перевірок зв’язують руки представникам влади.

- Проаналізувавши приклади моніторингу в різних країнах на базі системи фірми «Сіменс», ми переконались у ефективності встановлення стаціонарних постів. Вони щоденно здійснюють збір інформації про стан довкілля. І ця інформація є доступною для громадян, - зазначив голова облдержадміністрації Костянтин Бриль.

Також очільник регіону наголосив на тому, що питання екології цього року дуже активно порушуються громадськістю Запоріжжя. Незрозуміло, з яких причин останнім часом збільшується кількість промислових викидів: через відключення систем очистки повітря чи через ігнорування промисловцями своїх обіцянок. Проте нині влада не має юридичних важелів впливу на порушників. Аби усунути цей недолік, влада та громадськість мають об’єднати свої зусилля і створити реальну систему підтвердження знищення екології в регіоні. Це в підсумку може надати запоріжцям преференції навіть на державному рівні.

Окремо Костянтин Бриль приділив увагу питанню забруднення довкілля у південних районах області.

- Проблемних питань у нашому регіоні чимало і всі вони тримаються на контролі. Наприклад, на сьогодні є домовленості з Міністерством екології України про проведення планових перевірок міжвідомчих комісій на базах відпочинку в Кирилівці. Стосовно кожного підприємства має бути складено паспорт та відповідні приписи, які повинні бути виконані. Наш регіон має стати екологічно безпечним для своїх громадян, - підкреслив голова облдержадміністрації Костянтин Бриль.