Із нею вже мала справу поліція в Аргентині, а в середині серпня у Кривому Розі з шостого поверху стрибнула дівчинка. На щастя, вона  вижила, але перебуває в критичному стані. В її телефоні знайшли слід цього монстра Момо, йдеться у сюжеті ТСН.Тиждень.

Як розповіла школярка Дар'я Станіковська, найпопулярніша фраза - та за чотири дні помреш. "Я спочатку реально злякалась. Думаю, все зараз батьків знайду. Ще при мамі бігала з телефоном: "Мамо, мені подзвонив Момо", - розповіла вона.

15-річній Даші Момо зателефонувала зненацька. Від жаху дівчина кинула слухавку, але прийшовши до тями, вирішила відповісти лялькоподібній істоті. "Я вирішила написати, хоча радити не писати - це страшно, вас знайдуть. Я вирішила написати і все", - повідомила вона. 

Дивні ляльки-монстри малює японська художниця Мідорі Хаяші. Моторошна аватарка, за якою ховається реальний користувач, надсилає підліткам у мессенджері WhatsApp шокувальні зображення і підбиває їх на агресію до друзів і знайомих, а найголовніше підштовхує до самогубства. Наприклад, зіскочити з даху багатоповерхівки. "Синій кит" - уже минуле. Та пошесть заманювала дітей містикою. Момо діє грубіше - одразу переходить до погроз. Врешті  фінал то й же, наприклад, вистрибнути з даху будинку. "Там йдуть реальні прямі погрози фізичної розправи безпосередньо з дитиною - підлітком або щодо родини. Тобто категорії такі: я знаю, де ти живеш, де мешкають твої батьки тощо", - розповіла експерт з безпеки дітей Олена Лізвінська.

Даша знайшла три найпопулярніші номери телефонів в Інтернеті. Всі вони - іноземні. Але це не перешкода, бо кажуть, що Момо спілкується усіма мовами. "Це тільки Японія, Колумбія, Мексика. Мені насправді всі ці номери не відповіли, хоча я писала, дзвонила два дні туди. Ніхто мені не відповідав. Але це не справжній користувач, тому що справжнього користувача заблокували, напевно, ще у липні цього року", - додала школярка.

Саме в липні цього року сталась перша дитяча смерть, яку пов’язують з Момо. В Аргентині 12-річна дівчинка вкоротила собі віку. За місяць цей телефонний терор перетнув океан і дістався до нас.

З 14 серпня реаніматологи відчайдушно борються за життя 13-річної дівчинки. Те, що вона вижила - диво, адже неушкодженого місця на маленькому тілі немає. Травми такі серйозні, що у комі медлітаком її доставили з Кривого Рогу до Дніпра. "Закрита черепно-мозкова травма, забій головного мозку в тім'яній, потиличній, скроневій частинах. Перелом трьох хребців поперекового відділу хребта, забій органів грудної клітки, легенів з обох сторін, розрив головного бронха, пневмоторекс", - зазначив завідувач реанімації Обласної дитячої лікарні м. Дніпро Олександр Лацинський.

Шокована та налякана досі жінка на власні очі бачила, як мала стрибнула з балкона: "Я як подивилась - ніжки опущені і вона сидить. Мені стало, звичайно, зле. Я вийшла на балкон, взяла свій телефон і я їй кричала: "Дівчинко, що ти робиш". Але мене ж не чути було. Я взяла і зробила дві фотографії. Назад повернулася на кухню. І тільки побачила ніжки - вже вона падала, але побачила ніжки і чую такий звук - вона впала", - сказала сусідка Ніна Номіровська.

Відмінниця, спортсменка - кандидат у майстри спорту, чемпіонка Європи з дзюдо, мамина гордість. Чому зразкова дитина відважилась на таке? За словами сусідки, дівчина була учасницею груп "Синій кит", "Червона сова".

Та сліди в телефоні виявили спілкування з Момо. Хто й навіщо створив цю штуку? А головне, як же захистити дитину від агресивного бота? Особливо тепер, з початком навчального року, коли будь-яка дивовижа поширюється серед школярів зі швидкістю епідемії.

"Діти розуміють це як керівництво до дії. По-перше, що варто зробити, це заблокувати всі повідомлення від незнайомих контактів. По-друге, обмежити взагалі доступ до соціальних мереж", - порадив Максим Самойленко, системний адміністратор.

Але така тотальна заборона соцмереж навряд чи можлива на практиці. Є інші технічні можливості. IT-спеціаліст Євген Рижков вважає, що слід поставити програму для віддаленого керування та контролювати повністю контент телефону. 

Треба зрозуміти, що ви маєте справу не просто з маніяками, які залякують дітей. Річ у тому, що  дитині  присилають цілком реальні фото її вікон чи вхідних дверей зі словами: я знаю, де ти живеш. Ба більше, бот Момо називає імена друзів і місце роботи батьків.

Все це може свідчити про цілеспрямований збір даних, зашитий в тіло програми. Достатньо прислати в повідомленні замаскований вірус.

Гроші - ще одна можлива мета бота. Діти - найслабший ланцюжок у сімейних фінансових таємницях. "Перший момент - це викрадення готівки, грошових коштів з особових рахунків телефонів. Другий варіант - конкурентні розбірки, третій варіант - це просто збір інформації, збір даних для подальшого використання для якихось своїх цілей", - переконує Олена Лізвінська.

У групі ризику абсолютно всі підлітки із власним смартфоном, підключеним до інтернету. Ті, хто стоять за Момо, експлуатують природний потяг дітей до жахачок. Згадайте як легко і як надовго у голові вашої дитини поселявся бабай. Якщо бабай жив у темних закутках квартири і від нього можна було втекти в іншу кімнату, то його просунутий Інтернет-нащадок тепер живе у телефоні. Від нього не втечеш, бо він весь час у руках. 

Ситуацію підігрівають й самі школярі. Підхопивши популярний і такий доступний бренд, діти від імені Момо почали лякати одне одного. Азарт тягне їх дзвонити і на випадкові номери. Днями до столичної поліції звернулась шокована киянка, якій на телефон надходили повідомлення такого змісту: "Знаєш хто така Момо? Це вбивця і тобі не пощастило".

Момо таки розшукали - ним виявився школяр з Полтави. Наразі він відбувся вибаченням, але батьків і підлітків -  за телефонний терор уже можна притягати до відповідальності.

У Росії близько 130 дитячих смертей пов’язують з так званими групами смерті. В українській поліції заспокоюють. "Наразі таких фактів стосовно Момо в Україні не зафіксовано жодного. Жодного звернення до правоохоронних органів не було. Ті факти, які є в ЗМІ про нібито скоєння суїцидальних дій певними дітьми з використанням даного гри, неправда. Всі перевірки показали, що ці діти жодного відношення до цих ігор не мали", - сказав начальник Департаменту кіберполіції Національної поліції України Сергій Демедюк.

Тим часом в США, Німеччині, Франції розгорнули інформаційні кампанії з попередження батьків та молоді - легковажити з такими іграми там не збираються.

Як повідомляє ДСНС в області, дівчинку госпіталізували в суботу, 28 вересня.

"До опікового відділення 1-ої міської лікарні з важкими опіками верхньої частини тулуба було госпіталізовано 11-річну дівчинку. Як стало відомо, опіки вона отримала, коли її власноруч підпалив її 10-річний брат. За попередніми даними, діти грали у гру "Підпали друга", - сказано у повідомленні.

У ДСНС попереджають, що йдеться про #FireChallenge - небезпечний флешмоб, в рамках якого користувачі соцмереж - часто підлітки - виливають на одну з частин тіла легкозаймисту речовину і підпалюють її, щоб потім викласти відео у Facebook чи Instagram.

Учасники думають, що після займання речовини вони зможуть швидко загасити вогонь водою, проте вдається це не завжди.

Упродовж останніх років західні ЗМІ повідомляли про кілька трагічних випадків, які сталися, коли неповнолітні намагалися взяти участь у флешмобі.

Приміром, у серпні 2014 року CBS News писало, що так постраждав 16-річний житель штату Каліфорнія. Він отримав опіки першого та другого ступеня, коли змазав свою грудну клітину рідиною для зняття лаку і підпалив її.

У серпні 2018 року про аналогічну історію повідомляло видання Time: тоді в лікарні опинилася 12-річна дівчинка з Детройта, яка нібито так само спробувала підпалити себе в рамках #FireChallenge.

В українському ДСНС #FireChallenge поставили в один ряд із онлайн-грою "Синій кит", жертвами якої свого часу, за деякими даними, стали щонайменше 15 підлітків, за іншими - понад 100.

Повідомлялося, що в рамках гри "Синій кит" створювалися закриті групи, після вступу до яких діти отримували від "кураторів" різноманітні завдання - їх виконання нібито і призводило до самогубств підлітків. Такі групи отримали у ЗМІ назву "групи смерті".

Схожа історія - із "онлайн-монстром" Момо. Це вигаданий персонаж, який нібито писав неповнолітнім у месенджери і так само давав їм завдання, які й призводили до того, що діти накладали на себе руки. Історію про Момо минулого року поширювали численні ЗМІ в різних країнах, проте згодом з'явилася інформація, що це містифікація.