Кілька днів тому думала над тим,що російська мова та граматика дуже запала в голові,а як бути з українською
Адже наши діти будуть навчатись українською. І як бути з тим, що українську мову ми знаємо набагото гірше за російську

Єдина проблема полягає у граматиці. Якщо в російській я майже не замислююся, як написати те чи інше слово, або знаю, як їх перевірити, то в українській можу допустити багато помилок

Я це і мала на увазі

Єдина проблема полягає у граматиці. Якщо в російській я майже не замислююся, як написати те чи інше слово, або знаю, як їх перевірити, то в українській можу допустити багато помилок Це треба взятися та перечитати хоча б основні правила, бо інакше ніяк

А я навпаки на російській мові можу розмовляти і писати,але можу допустити помилку.Так як в житті розмовляю лише українською,російською при потребі)Так що я вас української підівчу,а ви мене російської))

и что за правило, что при склонении слова ЗВЕРНЕННЯ в множ.числе, род. падеж ЗВЕРНЕНЬ пишется с одной буквой Н?..

Приголосні д, т, з, с, л, н, ж, ш, ц, ч подовжуються (а на письмі позначаються двома літерами), коли вони стоять після голосного:
а) перед я, ю, і, є в усіх відмінках іменників середнього роду II відміни (крім родового множини): знаряддя, знаряддю, на знарядді та ін.; життя, життю, у житті; мотуззя, у мотуззі; колосся, колоссю, у колоссі; гілля, гіллю, на гіллі; знання, знанню, у знанні; збіжжя, збіжжю, у збіжжі; сторіччя, сторіччю, у сторіччі; піддашшя, піддашшю, на піддашші; а також у похідних словах: гілля — гіллястий, гіллячка; життя — життєвий (і життьовий), життєпис та ін.; але: знань, знарядь, піддаш, сторіч, угідь.
Якщо в родовому відмінку множини іменники середнього роду закінчуються на -ів, подовження зберігається: відкриття — відкриттів, почуття — почуттів;