Як не виправдовуватись за те, що ви не маєте дітей

“У вас є діти?” Здавалося б, невинне питання – чи не дуже? Ставлять його лише ті, хто сам вже став мамою або татом. І, бодай навіть підсвідомо, вони чекають на правильну відповідь. Якщо ж її нема, від вас вимагають принаймні пояснити – як це так?

Про автора
Бі Роулатт – британська письменниця, журналістка, феміністка і мандрівниця.
Наразі вона мешкає у Нью-Делі разом зі своїм чоловіком і чотирма дітьми.
На останню книжку її надихнула біографія першої феміністки Мері Волстонкрафт.
Читати дописи Бі у Twitter можна за адресою @BeeRowlatt.

Хоча я маю дітей, а отже, знаходжуся глибоко у ворожих лавах, це повсюдне і безцеремонне питання достатньо часто виводить з себе моїх подруг, щоб дратувати і мене. Ми обговорили між собою різні стратегії відповіді, які б допомогли не вибачатися за бездітність.

1) Є один поширений варіант "відповіді з перепрошенням", що регулярно лунає на зустрічах ділових знайомих по всій країні, приблизно такий:
- У вас є діти?
- Ні, але в мене є прекрасні племінниці, що дуже люблять свою тітоньку!
- Он як… (співчутлива усмішка)
Стривайте. Якщо підставити замість "дітей", скажімо, "автомобіль", стає очевидно, що перепрошення тут недоречне. Послухайте самі:
- У вас є авто?
- Ні, але я обожнюю велосипеди! Я часто їжджу на велосипеді, адже це корисно для здоров’я! І потяги мені теж подобаються.
Не варто.
Не виправдовуйтесь, що ви – "чудова тітонька" або "турботлива хрещена". Адже насправді мета цього питання – змусити вас довести, що ви нормальна жінка, а не відьма. Не ведіться на провокацію і не вибачайтесь. Навіть не починайте.

2) Так само не варто згадувати про вашого улюбленого собачку, котика чи хом’ячка, хоч якими б милими вони не були. Розповідаючи про них у цьому контексті, ви нібито намагаєтесь компенсувати відсутність дітей наочними доказами вашої лагідної та турботливої жіночої натури. Повторюся: навіть не починайте.
Тільки не треба розказувати про свого хом'ячка!

3) Як писав філософ XVIII ст. Томас Мальтус, перенаселення веде до бідності й голоду, не кажучи вже про "хвороби, епідемії, виразки, чуму і багато іншого". І це ще на сцені не з’явилися кліматичні зміни та вуглецевий слід! Це похмуре й апокаліптичне бачення дуже допомагає у відлякуванні "цікавих варвар". Зауважте, Мальтус був чоловіком, тож про власних дітей його, мабуть, ніколи й не питали.

4) Можливо, у День матері люди дивитимуться на вас очима, сповненими співчуття: "О, ми розуміємо, як вам складно!" Чекайте, що саме складно? Відпочивати на дивані у вихідні? Мати змогу прочитати цілу газету за одним разом, не перериваючись? Покажіть, що співчуття вам не потрібне. Розкажіть про шалені вечірки, плани на екзотичні мандри, похмілля та "ліниві" вихідні – і ви побачите, як ці люди зіщуляться у внутрішній агонії.

5) Країні потрібні нові громадяни!
Лідери усіх країн закликають громадянок з жіночими репродуктивними органами до виробництва нових малят для батьківщини. Культ жіночої плідності старий, як світ. Та за останніми науковими даними, пізнє материнство більш сприятливе для економіки країни. Про це свідчить Кетрін Гей, яка працює у найбідніших районах Індії як представниця Фонду Ґейтсів: "Коли дівчат змушують рано ставати матерями, це стає на заваді таким суспільним благам, як освіта і корисна праця. Жінки, що працюють, – ось хто сприяє економічному зростанню!"
Отже, без зальотів і до роботи!

6) Заповніть цю незручну паузу в розмові неочікуваними подробицями свого життя.
- У вас є діти?
- Ні, але я вмію робити шпагат.
Або:
- Ні, але у мене є бананова плантація.
Або:
- Ні, але я винайшла лазерний пістолет, який змушує уражену людину неконтрольовано чхати.
Ваш співрозмовник зрозуміє: виявляється, після себе можна лишити дуже різноманітний спадок. Ось як красиво формулює це письменниця Елізабет Ґілберт: "Думаю, всім буде краще, якщо я реалізую свій творчий потенціал якось інакше. Скажу без жодних вагань, що я цілковито впевнена у своїх рішеннях".

7) Якщо на вас тиснутимуть далі, можете надати настирним допитувачам наочне пояснення – наприклад, блок-схему з двома відгалуженнями:
1) ви хотіли дітей, але не маєте їх (=бездітність), або
2) ви не хотіли дітей і не маєте їх (=свідомий вибір).
Додаткові пояснення кожного з варіантів зайві та стовідсотково не їхнє діло.

У бездітних теж багато радостей в житті. Спокій - одна із них

Якби ж тільки ми могли відкинути усі свої очікування! Очікування, що інші будуть такими ж, як ми, і очікування, що вони обґрунтують усі відмінності. Так, у мене є діти і це, здавалося б, не моя проблема. Та це проблема багатьох моїх подруг, і я не можу її не помічати. Скажімо так: якщо навіть я бачу, як вимотує жінок постійна необхідність виправдовуватись за відсутність дітей, можна тільки уявляти, що переживають вони.
Тільки уявіть, будь ласка.

когда бог даст, тогда и будут. Пусть каждый думает, что ему нравится.

А с другой стороны - какой вопрос, такой и ответ