Електронні сигарети: це нормалізація використання нікотину

Не існує єдиного підходу медичного регулювання за типом "один розмір підходить всім» в обговоренні, що стосується електронних сигарет, як припускають Auf та інші; нормативні та епідеміологічні ситуації дуже різняться між країнами, і просто немає достатньої кількості доказів на користь твердження, що якийсь один підхід є універсально більш ефективним.
У Великобританії електронні сигарети майже виключно використовуються лише курцями і колишніми курцями, в тому числі мільйоном «vapers», які повністю припинили курити. На даний момент в загальному доступі немає жодної ліцензійної з медичною метою продукції, і такий запропонований авторами підхід виключно лікарського регулювання буде по суті і фактично заборонений; і в той час як наслідки заборони невідомі, ризики не можуть бути проігноровані.

У Великобританії – на відміну від США – реклама електронних сигарет вже на даний момент є жорстко регульованою і буде контролюватись ще більш жорстко до настання літа відповідно до нової директиви ЄС щодо тютюнових продуктів (TPD). Подібно до того, як заборона реклами в США порушує права відповідно до Першої Поправки, так само і підхід «лише медикаментозної» регуляції може суперечити TPD ЄС.

Фактична заборона призведе до того, що багатьом курцям буде легше продовжити палити, ніж перейти до електронних сигарет, і до збільшення ризиків на підтримку ролі стереотипної моделі куріння, особливо для дітей з найбільш неблагополучних сімей, де поширеність куріння найвища.

В Англії куріння тютюну вбиває майже 80 тисяч чоловік щороку, і ми не повинні забувати про необхідність створення комплексної стратегії щодо боротьби проти тютюну.

Завданням для всіх нас є розуміння того, що електронні сигарети призначені для викорінення паління, а не навпаки, а також підтримка і використання будь-яких можливостей для зниження шкоди від тютюну.

У 1980 роках було застосовано безліч різноманітних підходів для боротьби з ВІЛ. У той час як деякі адміністративні заклади закривали гей лазні і затримували людей, хворих на ВІЛ, інші надавали перевагу підходу щодо зниження шкоди, пропагуючи використання презервативів і програму обміну шприців. Обидва підходи мають як певні ризики, так і можливості, і тому ще занадто рано робити висновки щодо ефективності того чи іншого підходу у боротьбі з поширеністю куріння.

Очевидним є те, що будь-яка політика щодо електронних сигарет повинна бути заснована на збалансованому співвідношенні доказів і контролюватися з усією строгістю і неупередженістю.