Подивилась фільм. Він, до речі, більш зрозумілий і, так, не такий ростягнутий, але оця зіжмаканість сюжету мені навпаки все псувала. Не було відчуття оцієї всієї котовасії, завдовжки в життя. Все надто швидко. Тільки познайомились,а вже дитину роблять, а далі він помирає. Якби не книга, я б і не встигала переналаштовуватись як слід. А ще в фільмі більш наглядно можна побачити, що дійсно - оці всі мандри, вони не тільки прокляття... Мабуть, справжнє щастя через купу років знов побачити свою маму, живу і молоду, щасливу, квітучу... Мабуть, це справжє щастя бути свідком дорослішання, перебудови, дозрівання своєї коханої людини... бути з нею, не втрачаючи увесь той час, до вашої зустрічі... Тому це ще і дар. Але, звісно, прокляття у більшій мірі. Актори мені не сподобались. Найбільше розчарування - дочка Генрі та Клер, уявляла її куди гарнішою. А ще Клер... я уявляла таку руду-руду, справжню чаклунку... а тут звичайна дівка. В цілому, непогана екранізація.
Была скептически настроена на чтение, так как несколько лет назад посмотрела экранизацию, а читать после этого книги не люблю. Но все обошлось, и книга меня увлекла полностью. В ней множество переходов, скачков, но при этом путаницы никакой не возникало. Очень интересно было наблюдать за развитием отношений Генри и Клэр, но только со стороны. В своей бы жизни не хотела бы такого дара Не знаю как все это выдерживала Клэр, постоянные исчезновения, я бы точно не смогла. Тем более она на это все шла сознательно. Генри в этом случае повезло. Благодаря своей жене он смог стать лучше и легче переносить все эти перемещения. На счет ребенка у меня двоякие чувства. С одной стороны продолжение рода, Клэр не осталась одна после смерти мужа. Но с другой стороны, видя как страдает Генри от перемещений, осознано наградить такой же фигней дочь, для меня не понятно. Смерть Генри просто ужасна. Заранее знать, что время пришло и готовится к этому - это умом тронуться можно. Оценка 4
Подивилась фільм. Він, до речі, більш зрозумілий і, так, не такий ростягнутий, але оця зіжмаканість сюжету мені навпаки все псувала. Не було відчуття оцієї всієї котовасії, завдовжки в життя. Все надто швидко. Тільки познайомились,а вже дитину роблять, а далі він помирає. Якби не книга, я б і не встигала переналаштовуватись як слід. А ще в фільмі більш наглядно можна побачити, що дійсно - оці всі мандри, вони не тільки прокляття... Мабуть, справжнє щастя через купу років знов побачити свою маму, живу і молоду, щасливу, квітучу... Мабуть, це справжє щастя бути свідком дорослішання, перебудови, дозрівання своєї коханої людини... бути з нею, не втрачаючи увесь той час, до вашої зустрічі... Тому це ще і дар. Але, звісно, прокляття у більшій мірі. Актори мені не сподобались. Найбільше розчарування - дочка Генрі та Клер, уявляла її куди гарнішою. А ще Клер... я уявляла таку руду-руду, справжню чаклунку... а тут звичайна дівка. В цілому, непогана екранізація.
А я по твоей ссылке зашла в тему фильма и увидела там свой отзыв.Я помнила,что была в восторге от фильма,но после книги фильм был такой никакой...я даже не помнила его толком и не могу понять -чем он так мне тогда понравился ?!
Вы не можете начинать темы Вы не можете отвечать на сообщения Вы не можете редактировать свои сообщения Вы не можете удалять свои сообщения Вы не можете добавлять вложения
Кто сейчас на конференции
Сейчас этот форум просматривают: нет зарегистрированных пользователей и гости: 1