пока прочитала 33%
пока мне нравится

Брочла, благодаря книжному клубу, еще в сентябре. Уже развеялось первое впечатление. Может соберу в кучу мысли и напишу отзыв. Помню что понравилось. красиво и спокойно.

Я не знаю, куди подівся відгук, певно писала-писала і не зберігла(
тепер вже після 2 тижнів буду згадувати, що хотіла сказати)
для мене містика і т.п. не стоять в пріоритеті при виборі книги для прочитання, але за те я і вдячна КК, бо виходжу повсякчас з власної зони комфорту і знайомлюсь з тим, що сама б ніколи в руки не взяла. по-перше, книга читалась легко, не зважаючи на жанр. по-друге, досить цікаво описано. не люблю посилання в минуле, але тут воно гармонійне і зрозуміле. я одразу зрозуміла, в чому зв'язок подій 30-х років і сьогодення, тому мене це не заплутало.
сюжет цікавий, іноді здавалось, що разом з гг я торкнусь мозком і сама піду втоплюся, аби більше не переживати)
лінія сестер сподобалась, про їхній звязок, про перестукування за стінкою... шкода, що майнові питання стали на передній план після смерті бабусі.
у кожного героя своя, особлива, історія з джерелом. кожен ставиться до нього з обережністю, страхом, повагою, кожен розумі його силу, але не розуміє походження сили. до останнього моменту було не зрозуміло, чи здасться Джекс і дозволить пітьмі поглинути себе, чи обере майбутнє без прив'язки до басейну.
від мене 5

Alisija,

К сожалению, это реалии нашей жизни(((

мне понравился роман. "мурашки" были не единожды (вот чего-то такого дала от Кинга, но не дождалась)
как говорят, "бойтесь своих желаний, они имеют свойство исполняться". вот только цену за исполнение желаний придется заплатить каждому, но люди не думают о "плате" и она их настигает внезапно. надеялась на "хэппи-энд", хотя может это и есть хэппи-энд, для ГГ так точно.
от меня 5.

Решила я, допивая свой утренний кофе написать отзыв
Роман мне понравился, я люблю мистику с легким налетом детектива) Роман прошел под девизом: "За все надо платить".
Ведь за любое исцеление, исполнение любого желания источник забирал что-то взамен. Я так же вспоминала фразу - бойтесь своих желаний.
На моменте, когда Джеки узнала, кто такая Ширли, я уж было подумала, что смерть Лекси, это всего лишь хитрий план, как свести с ума без того не совсем психически здоровую девушку. Однако нет - финал получился прям готический) Я бы посмотрела экранизацию

От меня 5

Мне роман вначале напомнил "Книгу Балтиморов" - снова одна сестра яркая и всеми любимая, а вторая в ее тени, обиженная и недооцененная, снова, на мой взгляд, некоторое пренебрежение логикой для усиления драматического эффекта (например, взяла бабушка и оставила Лекси дом, обойдя дочку и вторую внучку, а почему, додумайте сами. А, ну да, дочка вроде как и сама не хотела, а вторая внучка хотела, но ее мнение бабушку не интересует, хотя вроде и не было упоминаний, что между ними были прохладные отношения).
Читалась книга легко, нервы автор щекотала мастерски, сюжет интересный, но вот финал меня чуть разочаровал. Тема источника мне показалась малость нераскрытой. Кто же все-таки живет в пруду?, - как сказал бы Крошка Енот. Вроде как источник управляет теми, кто в него попал и заставляет завлекать туда других, но действия Лекси после переселения в источник мне показались какими-то слишком самостоятельными. Больше похоже на то, что ей там понравилось, она сохранила свою сущность, соскучилась по сестре и приобщила и ее за компанию. Но как же тогда другие? Почему они сидят смирно и никак почти себя не проявляют, ведь там уже толпа народу, неужели им неохота тоже побродить и поискать себе друзей
В общем, от меня 4, вроде и неплохо, но продолжать читать автора желания не возникло

Rene,согласна, что тема кто все таки в источнике, осталась не совсем раскрытой)
Кто же все таки там, существо, которое питается энергией людей, которые туда попали, и мастерски принимает разный облик .. или все таки там много людей))))

Ця книга для мене була темною конячкою. Я її спочатку перестрибнула і почала після Кінга читати Авіатора забувши про книгу між ними, а потім вона мене захопила і приємно здивувала.
Я люблю книги з містичними сюжетами, люблю детективи і все, що пов'язане з розслідуваннями, з колупанням в історії і секретами. Книга прекрасно лягла на мій настрій і я отримала насолоду від прочитання. Написано легко і читається так, що відірватися неможливо.
Для мене цей сюжет про людську натуру. Ми всі віримо в дива і заради близької людини готові піти на все, аби вона була здоровою і щасливою. Навіть попри високу ціну. У випадку з джерелом, дівчата загадували бажання не знаючи, якою ціною воно буде здійснене і що доведеться заплатити. Але, як відомо, незнання законів не звільняє від відповідальності. Наші бажання можуть завести нас зовсім не туди, де ми б бажали опинитися.
Дві такі різні сестри, одна велика любов і велика образа. Що зрештою призвело до великої сімейної трагедії. Хоча, почати треба з прабабки. Подумати тільки, в них не було дітей аж рік і вона вирішила, що джерело може розв'язати її проблеми.Можливо, все так погано і було з жіночим здоров'ям, але хто знає. Можливо за рік-два у них з чоловіком зявились би дітки, але тут треба було трапитися готелю з цим чарівним джерелом і закрутилось. Хворе дитя, будинок і щодалі, тим більше трагедій і смертей. Я все думала, як би я почувалась, якби в мене під боком був басейн, де потонула моя дитина, чи дозволила б я там купатися онучкам? Бррр, аж від самої думки моторошно.

Трошки не зрозуміла до кінця природа тієї сили, що таки оселилась в джерелі і забирала людей. Не зрозуміло, як вона далі буде заманювати людей і як вони виходять, але сюжет виявився дуже динамічний. Я до кінця сподівалась, що Декс лишиться живою, розбереться, поїде, але не потоне там вслід за сестрою. Шкода(
Виявилось, що всі жертви прабабки, бабки і всієї родини пішли прахом, бо молоде покоління і продовження роду на завжди лишилось на дні того клятого басейну. У другої ж доньки, у Діани не було ж дітей, тільки коханка. От і все.
Сто років життя родини і тільки прикра історія потопельниць(((
Поставлю 5, але деякі моменти хотілось би прояснити.

Мне не понравилась эта книга. Начало было неплохим, была интрига, была загадка, ожидание увлекательного сюжета и развязки. В итоге получилась скучная и затянутая история, напоминающая детскую страшилку. То, что бассейн исполняет желания, но за это берет дорогую плату, было понятно с первых страниц, но зачем нужно было это все мусолить так долго??? Меня раздражали события и действия, происходящие вокруг да около, отсутствие логики и связей некоторых событий.
Сюжет очень слабенький, история получилось какой-то неполной, не объясняющей саму причину того, почему источник обладает такой силой. Много нестыковок и недосказанности. Ближе к середине книги мне стало совсем скучно и я буквально заставляла себя читать дальше. Опять же, порядком надоевшая тема однополой любви, которую не обошли стороной. Отдельный момент - похороны Лекси, сложилось впечатление, что по-настоящему никто из родственников абсолютно не горюет по этому поводу. Они собрались вместе в доме, пьют, едят, решают свои проблемы, но никто не воспринимает близко к сердцу страшную трагедию. В общем, все прочитанное прошло стороной, не зацепило, не вызвало никакого интереса или эмоций.
Оценка - 3.

Це друга книга автора, з якою я знайомлюся. Враження вцілому позитивне, хоча при планомірному нагнітанні сюжету кінцівка врешті решт дещо розчаровує.
Книга цікава для мене описом стосунків між сестрами (у мене теж є рідна сестра, ми дуже близькі). Лексі та Джексі такі різні, але люблять одна одну. Проблема у заздрості Джексі: навіть у дорослому віці вона не може забути дитячі образи, плекає їх та роз'ятрує рани. З одного боку зрозуміле бажання втікти якнайдалі від інколи нав'язливого спілкування, проте це все ж сестра, і вона їй небайдужа. Джексі так собі психолог. Мовчу про те, що вона не може вирішити власні проблеми, та її відношення до свого маленького пацієнта просто легковажне. Вона жалкує, що не відповідала на дзвінки сестри перед катострофою, і робить ту ж саму помилку, не передзвонюючи хлопцеві у відповідь на його повідомлення! Тут я вбачаю байдужість та егоїстичність.
Паралельна лінія сюжету органічно вплелася в основну. Етель Монро - нормальна адекватна героїня, не дивлячись на її нестримне бажання завдавати собі шкоду. Чи могла вона вчинити інакше, коли дізналася, що здоров'я її довгоочікуваної дитини залежить від джерела? Я думаю, вона проявила сміливість, підтримавши ідею чоловіка переїхати до джерела. Жити в постійному жаху перед темними силами - їх усвідомлений вибір. Навіть страх перед розплатою в цьому випадку видається обгрунтованим. До речі, чим розплатилася подруга Етель за те, щоб її чоловік міг ходити?
Кінцівка сумна та несподівана. Втопить тепер когось Джексі чи їй достатньо компанії сестри? Як могло скластися її реальне життя? Чи був у неї шанс покинути прокляте джерело?
Оцінка 4.
Окремий респект за чорного кота, в мене теж є

А так і невідомо. Я теж чекала на цю деталь, але автор забула нам про неї повідомити.
Думала, може дитя втратили чи щось таке

Мені навпаки сподобалися поминки. Усі прийдешні організовано притащили їжу й бухло, полегшивши організацію господарям. Обговорили, яка Лексі була класна та яку активну участь приймала в житті міста та багатьох його мешканців, оцінили її картини. Накидалися коктейлями, ще й прибрали за собою. Душевно посиділи

-- 06 янв 2022 15:53 --


Я теж за дітей подумала, їх наче не було у них Упустили цю сюжетну ниточку

ну так муж в итоге умер в страшных муках.

Ой как же легко и захватывающе читалась книга! Прочитала за 4 дня (последний день дочитывала с темпой 38,9 ). В меру жуткое, мне очень понравился и сюжет, и переплетение разных временных линий.
Это ж получается Лекси заболела после того, как Джекс загадала, чтоб сестра перестала быть лучшей?
Конец тоже удачный, команда Икс наконец-то объединилась

От меня 5!