Багато вже знає, що я мама королевішни Єлизавети, але ця історія про те, як ми зустрічали нового члена нашої королівської родини - королевича Вадима. Вагітність добігала кінця, а як справжня тьолочка-мєтьолочка (таке у мене звання було до недавна), намагалась встигнути нереально багато - відсвяткувати свій день народження, з'їздити на море на декілька днів, наїстись ягід, фруктів) лікар, з якою домовилась про пологи назначила зустріч на середу (це строк 40 тижнів і 3 дні). я розуміла, що вона буде стимулювати пологи,адже ще при перших зустрічах казала, що краще не переходжувати і строк 41,2 (як з першою дитиною) вона не хотіла приймати). але я проігнорила зустріч і вирішила дати малечі обрати дату народження самому. і ось вночі проти 5 липня живіт почав боліти. спочатку я думала, що лежу невдало. але знайти потрібну позу з 2 до 4 ночі так і не змогла. зрозуміла, що "щось не те" (ну пора б вже було і зрозуміти ). о 6 ранку почало кровити і понеслась... Буджу чоловіка, дзвоню лікарці, підіймаю донечку зі словами: ти їдеш до Зої (моєї сестри,котра гостювала з сином у моєми мами на час пологів),а ми в пологовий за Вадимом. сідаю за кермо і їдемо. о 7:30 вже були у оглядовій залі. відкриття 5 см, як і з першою вагітністю. підписую купу папірців і чимчикуємо в пологову залу. там спекотно, а перейми в цей раз були нестерпно болючими! купа медсестер, санітарки, інтерни... 2 години пекельних перейм, стрибання на фітболі, стогнання (цього разу я дозволила собі бути слабкою і постіно казала чоловіку,що не зможу). хоча, коли медсестра запропонувала епідуралку, я відмовилась навідріз))) і ось о 10:05 моє друге сонечко народжується. я так ридала від щастя, що мене заспокоїти не могли. чоловік вдягнув шапочку і шкарпеточки на синочка, і ще дві годинки ми були на самоті з нашим крихітним чоловічком. тепер родина укомплектована двома найкращими дітками в світі, а я - найщасливіша Мама!
Як зворушливо і лагідно все описане! Вітаю вашу родину з народженням хлопчика! Хто знає, можливо колись ми тут прочитаємо такі ж чудові рядки і про треті пологи:)
Alisija, вітаю з народженням королевича Вадима я декілька разів перечитала фразу "сідаю за кермо і їдемо" і при цьому думки в голові блукали - "и коня на скаку .. "
Nochenyka,так. Більше того, імя ми ще до весілля обрали) для дівчинки теж було придумане, але переграли. А Вадимчика вже не варіант було переграти. Фаня,Янтарная,Nochenyka,дякую за привітання!
-- Пользователь добавил некоторое время спустя --
Katarinka13,Shapka,дякую! Так, я була за кермом. Так набагато легше було відволіктись від перейм і болю. Плюс довірити кермо чоловікові мені важче, аніж за кермом самій бути!
zuzunka,дякую! Лізуня дуже любить маленького, тулиться до нього. але ревнощі таки є. особливо до татка, бо він приходить з роботи о 21:00. біжить митись, іноді вкладати малого допомагає. а на неї малувато часу виходить. тому капризи і постійно їй хочеться такого самого,як і малому роблять - щоб на ручках поносили, щоб назвали лагідно манюсіком, полежати в килимку розвиваючому, погратись його брязкальцями))
Вітаю з королевичем Ти мене так вразила, що незважаючи на перейми сиділа за кермом Невже так можна? Не страшно було? Чудова розповідь! Хай синочок буде здоровий та щасливий
можна! для мене швидка -це якось страшніше виглядало. атак спокійно завезла дитину до сестри, попрощалась стільк, скільки хотіла. заварила ще сестра термос з чаєм спеціальним,який під час перейм треба пити. я взагалі не боялась і відчувала щось лише на світлофорах) а так зосереджена була на виконанні ПДР)
Вы не можете начинать темы Вы не можете отвечать на сообщения Вы не можете редактировать свои сообщения Вы не можете удалять свои сообщения Вы не можете добавлять вложения
Кто сейчас на конференции
Сейчас этот форум просматривают: нет зарегистрированных пользователей и гости: 1