з початку перших перейм до народження дитини пройшло 50,5 годин.
тому підозрюю, що в пологовому мене б чекала стимуляція
як написав мені медик з пологового


А судячи по перебігу пологів, то могло б бути і кесарів розтин.
о 6 ранку в мене почали підтікати води.
вийшло десь гр 50.
повитуха сказала піднятися і походити, щоб голівка дитини закрила щілинку в пузиреві і води поновилися.
Підтікання дійсно припинилося.
Перші перейми почалися десь через пару годин. хв через 25 - 20.
На першу годину дня відкриття у мене було 3 см.
До 18 вечора відкриття 3,5 см.
Перейми слабенькі нерегулярні.
Повитуха порадила стати у Кішечку попою доверху.
Як вона пояснила, дитина дуже низько опустилася і головою загинає шийку матки. Через те розкриття не йде.
До 6 ранку розкриття 4 см. Перейми припинилися майже зовсім.
Дитина рухалася і поводила себе як завжди.
Десь о 14 годині повитуха вигнала мене на вулицю для стимуляції.
Ми зробили коло по району і перейми стали регулярними через 10 хв.
Періодично стояла в кішечці, обпиралася на фітбол руками і ставала навколішки, сидіти на м"ячеві було важко, мабуть тому, що дитина була низько розташована.
до 12 вечора (36 годин з початку пологів) розкриття 5 см. перейми десь чрез 5 хв.
Так як пузир у мене був цілий, то за малечу я не дуже переживала.
У пологовому його б уже давно пробили для стимуляції. і безводний період був би вже відчутним для дитини.
А так це дало можливість малечі зайняти потрібну їй позу для пологів. покрутитися як треба для неї і мами.
Серцебиття повитуха відстежувала час від часу. воно було низьки 110 ударів. але це ще норма. Також повитуха відтежувала і роботу плаценти. Вона має своєрідний звук так ніби повітря випускається з ковальського міха.
Чоловік теж прикладався вухом до живота. Виявляється, якщо знати що слухати, то так і серце малечі чути, і плаценту без мед інструментів.
біль під час перейм, чесно, застав мене зненацька.
До цього просто терпло всередині. сильно стискало, але не боліло.
а там мабуть далися взанки всі мої хронічні хвороби: внутрішній вар"їкоз, тазовий остеохандроз, ендометріоз, рубці від ерозій на матці(до речі гінеколог на початку вагітності взагалі сказав, що з моєю шийкою матки не можливо народити).
тому біль під час перейми був дуже різний. Мабуть кожна проблема розказала про себе по своєму.
з 12 ночі я лягла в басейн.
Перше, що відчулося - тіло після перейми розслабляється зразу.
Біль проходив моментально. якщо на дивані мені треба було кілька хв для того, щоб біль ущух, і до нової перейми я просто не встигала перепочити, то у воді уже після піку перейми біль уже ущухав.
Я з годину товклася по басейну. він був великий, метрів два у діаметрі. Рятівне положення ніяк не приходило.
Потім я попросила принести простинь, щоб було не так слизько, загорнулася в неї як у кокон і заснула.
Прокинулася я десь о 4 ранку.
розкриття 7 см. Виходить по годині на см.
І заснула далі.
На перейму мені треба було прокинутися, щоб почати привильно дихати. Я швидко знайшла своє дихання.
Перейма починалася трохи нижче попереку, розходячись з одної точки вбоки, потім переходила на область копчика і низ живота і закінчувалася всередині на рівні геніталій.
Кожен її період подихувався по різному: початок глибоким диханням - щоб дитина отримала потрібний кисень, середина: швидким через рот, в найбільш болючих місцях – швидко по собачому, висолопивши язик(цим до речі затримала собі пологи, але то я вже потім розумна була саме таким диханням знімається потужність перейми чи потуги, але обезболює добряче), і кінець – швидке глибке диханням через ніс - видих через рот.
Повитуха о 4 ранку стакзала по троху підтужуватися.
Але я проігнорувала її. Злякалася, що при неповному розкритті можу порвати шийку матки.
Вже потім зустріла статтю, яка підтвердила слова повитухи, що це б сприяло швидшому розкриттю матки, якщо не сильно і по троху.
продовжили спати-народжувати далі.
О 6 ранку розкриття 8 см. 48 годин з початку пологів.
З"являється думка. що доведеться всетаки їхати в пологовий. І рішуча готовність довести діло до кінця.
Десь між 7 і 8 я прокинулся від того, що мені дуже некомфортно в басейні. Покрутилася трохи і вийшла з нього.
На дивані - теж не дуже.
Я причепилася до драбинки турника біля вхідних дверей.
повитуха міряє розкриття - повне.
Мене віддирають від драбинки, але я зачипаюся руками за тумбочку біля інших дверей.
Повитуха посадила чоловіка на підлогу, він виставив долоні і я обіперлася на них, присівши і широко розставивши ноги.
Під ноги послали одноразову пелюшку.
потуг у мене не було. Я спробувала тужитися на переймах, але замість дитини почав вилазити геморой
кілька перейм пройшли марно.
тоді чоловік взяв серветку і притиснув мені все оте безобразіє, після цього я почала тужитися. Виходило просто здорово.
На кріслі лежачи так би не вийшло. і на стільці мабуть теж. Тут дуже допомагав опір на ноги.
біль від перейм не відчувався, коли тужилася зовсім.
Як почала прорізатися голівка дуже сильно кололо. Здалося, що просто роздирають у всі боки. я навіть тужитися з переляку припинила, бо за першою дитиною такого не було.
Раз на 3 мені дійшло, що то не повитуха розстягує промежину, а вже голівка виходить, я потужилася і голівка народилася.
і тут я відчула, що хочу відпочити і далі народжувати не хочу
мабуть я про це навіть в голос сказала. Бо пам"ятаюя к мене умовляли продовжити.
Десь через пару перейм я зібралася з силами і народила повністю.
не було ні вод, ні крові. Коли відійшли води я і досі не знаю
Дитина не плакала. Повитуха ротом висмоктала з носика слиз і малеча подала голос.
Чоловік опустив мене на підлогу, я притисла дитину до грудей, і ми так сиділи не знаю скільки.
Малеча на розглядала, а ми розглядали її.
Я по правді не відчувала ні шаленного щастя, ні безмежної любові.
Було враження, що мені довірили Бога. І я тримаю його на руках.
Потім повитуха смикнула за пуповину, чим немало мене здивувала, підняла у родову позу, я потужилася і народила плаценту.
Мене переклали на ліжко, дитині засунули сосок до рота і вона прийнялася підкріплюватися після далекої дороги.
Я довгий час шукала інформацію, чи треба було смикати за пуповину чи повитуха просто пришвидшила відходження плаценти.
Недауно знайшла, що так дійсно робили, коли пуповина не відходила на протязі 30-45 хв.
може ми дісно і просиділи скільки на підлозі.
плаценту поклали у кастрюлю недалеко від нас з малою.
Мене поїли чаями через трубочку для зупинення кровотечі і скорочення матки.
Матка дійсно скорочувалася так, що всі мої пологи видалися забавкою.
але тепер у басейн не пірнеш і не покрутишся - Цвітана приймає свій перший сніданок.
Так було дуже довго Під вечір перейми порідшали а на другий день і послабшали.
Пуповину ми перерізали години через 3 звичайними ножицями.
Її обдивилися, мене обмазали обліпиховою олією, для заживлення можливих тріщинок.
Я не порвалася, але мала невеличку тріщинку по старому шву від перших пологів.
Повитуха змусила мене помочитися , і це довелося робити в присутності чоловіка .
приїздила вона ще тиждень, робила масаж матки, слідкувала за розвитком дитини.
пологи були непростими. Судячи з усього, дитина йшла личком вперед, а це найболючиший варіант при пологах.
Часто при цьому роблять кесарево.
але нам вдалося пройти через це з найменшими втратами. Головне - ми уникла стимуляції, і пологи почалися саме тоді, коли дитина була готова до виходу.
При стимуляції цього б не відбулося, а при насильному пробитті міхура і взагалі втратилися б шанси на успішний перебіг.

Ясна, интересно было почитать. Вы большая умничка не побоялись и довели дело до конца дома.
Только вот одно смутило - "Повитуха ротом висмоктала з носика слиз..."

Ko6arik,Дякую за відгук
а чому збентежило? тому що не відсосом як в лікарні?

Наверное так и было Богине доверили божественное дитя. И Вы сделали все, чтобы ребеночек появился в атмосфере любви и доверия, чтобы божественные связи не были нарушены. Умничка!
Сердечно поздравляю Вас с успешными родами! Счастья всем вам, здоровья крепкого!
Ваш опыт домашних родов, несомненно, очень ценен.

Спасибо за такой чудесный рассказ! Особенно проняло меня на этой фразе

Ясна, да) ну или хотя бы, чтобы это сделали Вы или Ваш муж - все-таки свои микробы. а то чужой человек своим ртом (((

Ko6arik,
це звісно не дуже гарно мене характеризує, але я не змогла. сама думка втягнути слиз у себе викликала у мене таку паніку і брезгливість...мабуть далися взнаки комплекси щодо свого тіла.
потім абсолютно не було някої брезгливості. малеча спала голою на мені і пісяла та какала на мене.
навпаки радість якась була, що все гарно працює у донечки.
а тут, коли це ще моє було...

Ясна,Вы большая умничка Я ОЧЕНЬ рисковый человек,но на ТАКОЕ в жизни бы не решилась.Это так страшно ( в моем понимании ) быть дома без всяких там аппаратов реанимационных , рядом всего один человек разбирающийся в родах.Я бы била панику после первых суток
Я читала про первые Ваши роды и согласна,что наличие кучи врачей не гарантирует благополучный результат,но такой опыт меня еще больше напугал бы рожать дома А вдруг надо было бы что-то срочно вколоть Вам или ребеночку ,а до больницы далеко....... Все таки в делах здоровья и деток, я большая трусиха И предпочитаю сжать кулачки и доверится профессионалам ( по крайней мере надеяться на их профессианализм )
Но Вы МОЛОДЕЦ!!!Умеете поставить себе цель, настроиться на благополучный результат и довести дело до конца без страха

Ясна, С удовольствием прочитала Ваш рассказ, очень подробный и интересный .
Вы молодец, а муж ваш вообще герой!

Какая же Вы молодец и вообще рисковая женщина! Рассказ очень подробный и интересный! Я так рада, что всё хорошо закончилось! Счастья вашей семье!

Ясна, очень интересный рассказ, впервые читаю столько подробностей именно о домашних родах. И - да, в роддоме бы сделали стимуляцию 100% и неизвестно, чем бы все закончилось. У меня впечатление, что вам и ребенку помогали свыше И вы справились со всем прекрасно Про мужа и профилактику известных безобразий - это вообще супер! Какой он молодец!

очень хороший рассказик!
восхищаюсь вами

остаюсь при своем - это безрассудство...пузырь бы не прокололи при таком раскрытии...высасывание слизи ртом - ужас полный

Сеструлька,
привіт! а я все думаю, де ж ми перетнемося

Ясна,ну мы с тобой находим когда и где