снежана, это наша особенность. Во Львове наступаешь на ногу, и перед тобой извиняются наравне с тобой

Cattleia,какая прелесть

ну не знаю, с себя начинать надо. Я и в маршрутке, и в супермаркете, если попадаю в подобную ситуацию, тоже извиняюсь, независимо от того, кто виноват. И последнее время частенько обоюдные извинения слышу

Tu-sia, общий уровень вежливости в общественных местах не сравнить

это как "простите что я тут свою морду подставила под вашу сумочку" так вроде?

снежана, ну в ситуации с сумочкой не попадала, Бог миловал. А вот на ногу если наступили - может и правда, я сама ногу подсунула, и человек мог убиться об мою ногу. Да и вообще, с меня корона не упадет - чаще улыбаться, благодарить, извиняться, желать добра)))

Хочу передать привет водителям 49го: ребята, я вас всех люблю, за то что вы везете меня вечером туда куда мне надо
А если серьезно, то не удивляюсь хамству, особенно в час пик. Каждый день я наблюдаю за заполненными вщент маршрутками и торчащими из окна попами. Не ругаться при таком уровне комфорта - героизм.

Плюсую, бо людям нема чим займатись знаходити хамство навкруги.
Зараз я часто їду у годину-пік. Сама влізаю куди і як можу, аби не жити на зупинці. Якщо з дитиною, то пропускаю стільки маршруток, скільки можливо, щоб хоча б стати рівно і розмістити доньку максимально безпечно. Нам не треба поступатись місцем - я бачу, що сидячих місць немає, але до того могли їхати забиті вщент спрінтери і 18й, тому не треба тут казати, що хтось РОЗРАХОВУЄ на місце. Люди просто хочуть додому, от і все. І діти з рюкзаками, і чоловіки і бабусі. (раніше ми могли викликати таксі, але сьогоднішні тарифи не дозволяють такої розкоші)
В мене завжди або важкий рюкзак, або ноут і все частіше люди пропонують його потримати, за що їм величезне ГОЛОСНЕ дякую. Я також завжди пропоную взяти сумки, що звисають над моєю ж головою. І людині не важко і мені норм.
Нещодавно одна дама коментувала всю поїздку - а вот вы не могли бы пройти сюда, а вы сумочку возьмите пониже, а вы вот меня касаетесь, а вот выыыы" в 07:30, на хвилиночку. Не те вона місце вибрала, щоб розказувати кому і як казати спасибо чи яку позу краще прийняти. Я думала її під фінал поїздки просто винесуть.

Вчора мала щастя проїхатись у 18 автобусі. Сіла на автовокзалі, виходити треба було на залізничному вокзалі - 2 зупинки проїхати. КОли кондуктор до мене дійшла - я вже біля дверей стояла і автобус паркувався. Я забула, що там проїзд 3 грн і протягла їй 2 грн. Вона очі витріщила, тримає ці 2 грн і мовчить. Я їй що таке. Тоді вона каже, що мало. Я їй кажу, що вже виходжу і білета не потребую. Вона мені відповідає в кращих традиціях радянського сервісу "Зачем садиться было" Я не скажу, що я права, але зразу виникло бажання нахамити їй по повній. На жаль, двері вже були відчинені і я виходила.

не по маршруту?

Крючок, это мой любимый момент, когда кондуктор подходит, видя что ты уже на низком старте, двери открываются, и тут он не спеша начинает слюнявить тебе билетик или сдачу

Олечка_!, та вроде по маршруту

Вот нравится мне наш народ иногда. понятно, что поездка в нашем траншпорте сейчас- выше всякого героизма. особенно дляяял тех, кто стоит, но все же, 2 дня назад- я сижу- специально хожу на конечную, поэтому приходится раньше вставать и выходить- тетя зашла, с сумкой аля хоть и дамской. но как спортивная и не снимая на плече стоит и едет и эта сумка хорошу мне в лицо тычет. говорю ей об этом . она мне вы ж сидите. я чуть не выпала)))
Вчера вечером- мне дама - понятно, в пробке. понятно скучно, она стоит, я сижу. тычет своей лопатой - телефоном с наушниками в лицо, опять я говорю, и опять слышу ответ. вы ж сидите , народ и что, с того, что тогда наглеть нужно пополной!Ох разозлили они меня)))

ото саме, ви мене зрозуміли.
pornada, мені вчора рюкзаком прилетіло в голову, вибачень не було, лише здивовані очі - чого це я притримую його рюкзак.

Крючок, добро пожаловать в компанию глухих