Ответственность за валютные кредиты лежит на заемщиках - Яресько
29.05.2015 11:36

Министр финансов убеждена, что заемщики и банки должны решать вопросы реструктуризации кредитов индивидуально

Вопросы реструктуризации валютных кредитов должны решаться заемщиками и банками. Требовать компенсации из бюджета для таких вкладчиков несправедливо. Такое мнение высказала министр финансов Наталья Яресько на Киевском форуме по безопасности, передает корреспондент ЛІГАБізнесІнформ.

"Нужно понять, что большая часть тех, кто брал кредиты, брала их для инвестиционных целей. Они покупали по четыре квартиры и сдавали в аренду, надеясь на рост экономики. Это их ответственность, а не Нацбанка", - подчеркнула министр.

"Требовать компенсации из госбюджета нет смысла, потому что это несправедливо по отношению к тем, кто не брал кредитов, жил по средствам и не шел на риск. Это вопрос коммерческих банков и реструктуризации каждого отдельного кредита", - убеждена Яресько.

Напомним, 21 мая парламент принял во втором чтении законопроект 1558-1 "О реструктуризации валютных кредитов". "За" проголосовало 227 депутатов. В данном случае второе чтение не означает принятия документа в целом - еще раз собрать большинство голосов так и не удалось. После нескольких неудачных попыток законопроект был отправлен на третье чтение.

Согласно документу, валютные кредиты пересчитываются по курсу на день заключения сделки, процентная ставка по пересчитанному кредиту не может превышать средневзвешенную по рынку (правка вносилась с голоса), кредитор обязан уменьшать сумму ежемесячного платежа до уровня платежеспособности заемщика, он не имеет права обращать взыскание на залоговое имущество и много других похожих норм.

Tatyana Nesterenko (кредитный майдан)
5 ч
Реструктуризація споживчих і іпотечних кредитів. Світова практика та її результати. (За основу взято основні доповіді Міжнародного Валютного Фонду).
Чергова істерія, яка ллється з вуст представників банків і, особливо, представників НАБУ, говорить про те, що банки бояться прийняття законопроекту 1558-1, який фактично допоможе позичальникам споживчих кредитів в іноземній валюті відновити справедливість у відносинах банк-позичальник.
Чим відрізняється банківська система України від світової демократичної системи? Тільки тим, що наші банки працюють на кишеню своїх власників і не мають перспективного бачення ситуації, а міжнародні банки працюють, в першу чергу, для клієнтів, а потім для власної вигоди, передбачаючи негативні наслідки форс-мажорних обставин.
Підтвердженням цьому є черговий виступ на «5 каналі» виконавчого директора НАБУ Є.Коробко з залякуванням українського народу тим, що якщо буде прийнято законопроект 1558-1, то в країні наступить фінансовий колапс, а з держбюджету необхідно буде виділити для покриття втрат банків від реструктуризації валютних кредитів близько 100,0 млрд.грн. Крім того, пані Коробко планує на наступному тижні зустрітись з місією МВФ в Україні для того, щоб нагадати про Меморандум, в якому закладено ветування закону Президентом.
Хочу сказати п. Коробко, що не личить такій поважній особі, виступаючи на такому популярному телеканалі так цинічно говорити неправду. Чи може, Ви, шановна, не володієте ситуацією, адже весь обсяг валютних споживчих кредитів у банківській системі країни станом на 01 квітня становить 60,3 млрд.грн., а сума реструктуризації – 33,6 млрд.грн. і під неї вже сформовано резерви, а це значить, що жодної копійки з держбюджету не буде витрачено. Просто не зрозуміло, як з таким обсягом знань можна займати таку відповідальну посаду.
А тепер відповідно до того, як до ситуації, що склалась з іпотечним кредитуванням після світової фінансової кризи 2008-2009 року ставиться Міжнародний Валютний Фонд (МВФ) – персонально для п. Коробко для переговорів з місією МВФ.
“WorldEconomicOutlook” - світовий економічний огляд, який видається два рази на рік МВФ. Даний документ представляє собою детальний аналіз світової економіки, а також рекомендації із застосування різних макро- і мікро- економічних інструментів.
Саму доповідь можна знайти на сайті:http://www.imf.org/external/pubs/ft/weo/2012/01/pdf/text.pdf
Основні тези доповіді “WorldEconomicOutlook” (квітень 2012 р.):
1) Експерти МВФ відкрито заявляють та економічно обгрунтовують, що списання іпотечних боргів, а також інші механізми регулювання іпотеки під час економічної кризи, в тому числі прощення боргу, може принести значну економічну вигоду та суттєво пом’якшити негативний вплив кризи на економічну активність країни.
2) “Виходячи із результатів проведених аналізів, ми знаходимо, що відповідна законодавча політика уряду може допомогти попередити масштабні скорочення економічної активності шляхом вирішення проблеми черезмірної заборгованості домогосподарств і іпотечних позичальників”. (стор. 89)
3) Ціни на нерухомість є одним із ключових факторів, які впливають на благополуччя громадян, відповідно важливою задачею уряду є стабілізація ринку нерухомості, в т.ч. шляхом урегулювання проблемних іпотечних кредитів. (стор. 89)
4) Ринок нерухомості напряму пов'язаний з купівельною спроможністю населення, відповідно зниження цін на нерухомість проецирує негативний ефект на ринок праці і економіку в цілому. (стор. 91)
5) Зниження процентної ставки по споживчим і іпотечним кредитам в значній мірі знизить можливість банкрутства домогосподарств, відповідно про стимулює ринок нерухомості і збільшить загальний попит населення на кінцеві продукти і послуги. Так, наприклад, поступили Скандинавські країни під час фінансової кризи. (стор. 91)
6) Ріст простроченої заборгованості по іпотечним споживчим кредитним зобов’язанням безумовно приведе до більш важким економічним насідкам для економіки в цілому, тому рішення даної проблеми є пріоритетною задачею для уряду (стор. 95)
7) Відправною точкою є розгляд закритої економки, в якій відсутній державний борг. В даному випадку, загальний баланс приватного боргу повинен дорівнювати нулю, тому що борг однієї людини є активом іншої. У відкритій економіці, зниження загального боргу домогосподарств (виплата зобов’язань за споживчими та іпотечними кредитами) і одночасне зниження купівельної спроможності домогосподарств та цін на нерухомість означає цілеспрямоване виведення акумульованих коштів за межі країни, тим самим погіршуючи процес виходу із економічної кризи. (стор. 96-97)
А це значить, коли люди платили за кредитними зобов’язаннями, вони збагачували конкретних осіб, а не стимулювали економіку країни, як повинно було бути. У нас цілеспрямовано розрушувалась економіка.
8) Банкрутство і реалізація заставного майна населення є не ефективним методом вирішення проблемних іпотечних кредитів, так як в результаті відбувається подальша дестабілізація ринка нерухомості, зниження купівельної спроможності населення і відповідно віддалення від точки риночного балансу, т.б. монополізація ринків. Результат – подальша стагнація економіки країни. (стор. 100)
9) Одним із важливих інструментів виходу із економічної кризи є державна підтримка проблемних кредитів. Виходячи зі світової практики (США 1930 р., Ірландія – 2009 р., Ісландія – 2009 р., Угорщина – 2009 р. та ін.) уряд може ініціювати досудове врегулювання іпотечних кредитів, виступивши в ролі поручителя для проблемних позичальників. Уряд може прийняти стратегію повного списання заборгованості, у випадку, коли залишок боргу за кредитом перевищує поточну риночну вартість іпотеки. Також уряд може ініціювати спеціальні програми з реструктуризації проблемних кредитів, що дозволить відновити платоспроможність іпотечних позичальників. Дані дії уряду допоможуть відновити ринок нерухомості і позитивно вплинути на загальні показники ВВП.
Головна проблема, як правило, полягає в тому, що іпотечні позичальники мають менший вплив на уряд ніж банківські структури. Тим самим банківське лобі може в значній мірі ускладнити процес реструктуризації іпотечних боргів. (стор 102)
Доповідь МВФ на тему “Рішення житлової іпотечної кризи” (2014 г)
Посилання на сайт: http://www.imf.org/external/pubs/ft/wp/2014/wp14226.pdf
Основні тези:
1) Реалізація заставного майна (іпотеки), несе в собі негативне посилання, так як даний процес суттєво впливає на вартість заставного майна та на ринок нерухомості в цілому. Рішення питання іпотечних кредитів шляхом діалогу і, особливо в частині, що стосується реструктуризації кредитів, яка принесе значно більші економічні дивіденди. (стор. 23)
2) Реалізація заставного майна суттєво впливає на ринок нерухомості рівень злочинності, а також поглиблює економічні показники в цілому. (стор. 25-26)
3) Зниження суми виплат за іпотечними кредитами під час фінансової кризи буде мати позитивний ефект на економіку країни, так як збережеться купівельна спроможність домогосподарств. (стор. 26)
А це особливо важливо в період збільшення тарифів на комунальні послуги, які поставили народ перед вибором: або платити, або виживати. Про погашення валютних кредитів за діючим курсом НБУ мова просто не йде. Зрозумійте ситуацію, банкіри!
Як бачимо, представники МВФ, розуміють наслідки світової фінансової кризи, яка торкнулась позичальників споживчих і іпотечних кредитів в усьому світі в значно менших розмірах, ніж в нашій країні, та дають поради, як вийти з цього стану, а ніяк не заперечують проти проведення реструктуризації таких кредитів. І уряди демократичних, дійсно народних, країн, не звертаючи уваги на заперечення банків, прийняли рішення на користь позичальників, тому що вони дбають про людей на відміну від української влади, яку страждання власного народу, а ми є частина його, не цікавлять, бо перш за все вона втрачає власний заробіток, а з нею і авторитет та довіру того ж народу.
www.imf.org
IMF.ORG

И люди, которые кричат «а зачем они взяли кредиты?», «а я не хочу за них платить!» вызывают у меня оторопь. Дорогие мои, мы с вами все время за кого-то платим — когда платим налоги. Более того, я надеюсь дожить до дня, когда в этой стране будет дифференцированный налог и тот, кто получает больше, сможет отдавать больше денег на развитие государственной инфраструктуры, помощь незащищенным слоям населения и прочие расходы, которые делают жизнь в цивилизованной стране комфортной для всех. Для всех, понимаете?

Именно непонимание этих непреложных законов общественного развития привело в начале прошлого столетия к краху Европы, деградации демократии, фашизму и коммунизму. Именно этот крах заставил сделать необходимые выводы и тех, кто богаче — и тех, кто беднее. Мы все — в одной лодке. И когда отбирают квартиру у того, кто взял валютный кредит и не может его выплатить — это означает, что ее отбирают и у меня, человека, который никогда в жизни не взял ни одного кредита.

И я хотел бы, чтобы эту сознательную гражданскую позицию разделяли все мои соотечественники — от президента страны до каждого избирателя. Потому что другого шанса построить нормальную страну просто не существует.

Закон о реструктуризации валютных кредитов вполне выполним, если хорошо поработать совместно правительству, НБУ и банкам. Нужно лишь общее желание решить проблему.
Все заявления о якобы последующих 100 млрд. убытков для банков - явная неправда.
По данным на начало июля, всего валютных кредитов для физлиц в нашей банковской системе насчитывается около 4,7 млрд. долларов. Т.е. общий объем таких кредитов на сегодняшний день не более 98 млрд. грн. по сегодняшнему курсу Нацбанка. Очевидно, что курсовая разница никак не может составлять те суммы, о которых заявляют противники реструктуризации. А убытки банков будут еще значительно меньшими.
Ведь, до сегодняшнего дня значимая часть заемщиков уже не могут платить. Поэтому если вычесть все убытки, которые уже несут банки без реструктуризации, вы получите кардинально другую картину.
Далее. Для выполнения этого закона мы должны совместно с Минфином, Нацбанком и банковскими ассоциациями разработать программу поддержки конкретных банков, которые имеют наибольшие портфели валютных кредитов. Их не так много. Если НБУ качественно пересмотрит их планы стабилизации, ни о каких «страшных последствиях», которыми сегодня пугают, и речи быть не может.
Меня до сих пор удивляет позиция Нацбанка. Сколько раз мы призывали вносить свои предложения для совершенствования этого закона? И все время получали один ответ: «Мы против».
Мы еще раз предлагаем совестно поработать, чтобы провести реструктуризацию валютных кредитов и в результате укрепить нашу банковскую систему, повысив доверие наших граждан и к ней, и ко всей власти.

Где нагрузка на бюджет и "угроза благосостояния всех граждан"? Если имеется ввиду, что какие-то банки обанкротятся из-за необходимости списания своего портфеля – давайте посмотрим на эти банки. Лидеры по валютному портфелю – "Уникредит", "УкрСиб", "Приват", "Финансы и Кредит", "Райффайзен", "ОТП", "Универсал", "Фидо", "Альфа". Всего в списке 13 банков с иностранным капиталом и 7 – с отечественным. Иностранные уже активно докапитализируют их материнские структуры и НБУ не будет вливать в них свои деньги. Помощь может понадобится банкам с украинскими собственниками. Давайте посмотрим на объем валютных займов: у "Привата" – при списании всех кредитов, при переводе этой суммы в гривну по курсу 22, убыток банка составит 5,1 млрд грн; у "Финансы и Кредит" – 4,5 млрд; "Фидо" – 1,2 млрд; "ПУМБ" – 0,6 млрд.; "Платинум" – 0,5 млрд.; "Пивденный" – 0,33 млрд; Мегабанк (хотя есть и иностранные владельцы) – 0,26 млрд. Итого – 12,5 млрд гривен. Для справки – в 2014 году НБУ выдал рефинансирования банкам на 222 млрд гривен.
Требуемая сумма от НБУ из-за закона составляет 5,6% от объема выданного рефинанса за прошлый год…