хахаха!!! дівчата, і згодна з усім, що ви написали (зокрема, що об’єму забракло, і сюжетні хвости позалишались), але все одно поставила 5. Проковтнула за одну добу, було справді цікаво, і не пошкодувала часу. Найбільше мене дратував увесь маразм суду. І було щиро шкода за те довічне ув’язнення.
Взагалі, хоч тема і не нова, але зайвий раз змушує замислитись про те, на що ти здатен в екстремальних умовах, як би повів себе, про те, що поняття "гуманно-не гуманно" висмоктані з пальцю, про те, що, коли під ногами земля і тобі нічого не загрожує, ти можеш піклуватись про хворих і слабких, але потрапивши в умови екстремального виживання, хіба можна звинувачувати, що сильний не стрибає за борт. І куди приплив би човен з, умовно кажучи, інвалідами і істеричками тоді? Про те, що єдина рушійна сила — це бажання жити, і напевно, з точки зору всесвіту вона виправдовує все.
якось так я собі міркувала, поки читала. І, можливо, за те, що книга змусила мене зайвий раз про все це думати і знову і знову не знайти єдиної відповіді, я й поставила їй 5, не зважаючи на всі до неї зауваження.

Фух ...и я наконец-то прочла.Не могу сказать,что книга меня впечатлила.Хотя вначале и где-то до середины ,было интересно,прочитала на одном дыхании,потом на главе "Тюрьма" интерес иссяк,переливалось из пустого в порожнее... много недосказанного , после прочтения-пустота,сам сюжет очевиден ,ничего нового для себя не получила... общем моя оценка-3.

Поставила "3"
Прочла книгу еще в начале весны, но все не решалась сюда отписаться. Не знаю, что писать. Книга средняя, мне почти ничем не запомнилась. И если бы не название, емко описывающее проблему, я бы и не вспомнила о чем книга.

книга не тронула абсолютно
главная героиня и сюжет - *зеленый смайл*
оценка - 1 балл