Від редакції. Сайт “Разом!” продовжує досліджувати гарячу тему встановлення будинкових лічильників газу, зкорема в Запоріжжі. Ганна Дондик, кандидат юридичних наук, розповідає, що встановлення будинкового вузла обліку не є обов’язковим, рішення щодо встановлення будинкового лічильника приймає або підприємство міськгазу, або власник будинку; а також пояснює, як сплачуватимуть за газ різні користувачі.

Ми всі добре розуміємо, що лічильники на газ можна встановлювати в своєму помешканні, а також і на будинок в цілому. Але скільки їх повинно бути? І в квартирі і загальний на будинку, чи якщо в квартирі, то на будинок не потрібен?

Як це питання врегульовано в законодавстві?

Так, у січні-квітні 2011 року прийнято Закон України «Про забезпечення комерційного обліку природного газу». Згідно із статтею 2 цього Закону постачання природного газу повинно здійснюватись за умови його комерційного обліку.

При цьому, відповідно до статті 6 Закону було встановлено, що підприємства, що здійснюють розподіл природного газу на відповідній території, зобов’язувались забезпечити встановлення лічильників для населення, що проживає у квартирах та приватних будинках, в яких газ використовується:

комплексно, у тому числі для опалення, — до 1 січня
2012 року;
для підігріву води та приготування їжі — до 1 січня
2016 року;
тільки для приготування їжі — до 1 січня 2018 року.
Для споживачів, що проживають не в квартирах та приватних будинках — до 1 липня 2011 року.
І саме з цих вказаних дат, якщо лічильник не встановлено з вини споживача, споживачам припиняється розподіл природного газу.

А якщо споживач газу відмовляється від встановлення приладу обліку за ініціативи підприємства?

Відмовлятися не бажано, так як згідно з ст. 5 Закону в разі відмови населення від встановлення суб’єктами господарювання, що здійснюють розподіл природного газу на відповідній території, лічильників газу, розподіл природного газу припиняється населенню, що проживає у квартирах та приватних будинках, у строки: з 1 січня 2012р. де газ використовується комплексно; з 1 січня 2016р. – де газ використовується для підігріву та приготування їжі; з 2 січня 2018р. – де газ використовується тільки для приготування їжі.

НКРЕ також розтлумачив, що «якщо споживач відмовляється від встановлення лічильника газу, передбаченого затвердженим графіком, і така відмова документально засвідчена у встановленому законом порядку, газорозподільне підприємство зобов’язане припинити розподіл природного газу такому споживачеві з дати, передбаченої Законом». Крім того, нагадаємо, що у п. 6 Правил надання населенню послуг з газопостачання, воно припиняється у разі «відмови споживача від встановлення лічильника газу з ініціативи і за кошти газопостачального підприємства».

Отже, до початку 2016 року індивідуальні газові лічильники мали з’явитися в усіх квартирах, де використовують газову плиту і водонагрівач. У тих же квартирах, де використовують тільки газові плити, обов’язкове використання лічильників настає з 2018 року. Разом з тим, відповідно до положень статті 3 Закону фінансування робіт з оснащення лічильниками газу населення здійснюється за рахунок:

коштів суб’єктів господарювання, що здійснюють розподіл природного газу на відповідній території;
коштів відповідного бюджету;
інших джерел, не заборонених законодавством.
В бюджеті країни, або в бюджеті міста на кожний рік було виділено гроші на обладнання лічильниками кватир та приватних будинків безкоштовно. При цьому, що вийти з патової ситуації, що склалася із забезпеченням всіх споживачів газу лічильниками, в НКРЕКП пропонували замість монтажу приладу обліку газу в кожній квартирі ставити будинкові лічильники газу.

Чим це обумовлено?

Постановою Кабінету Міністрів України №46 від 27 січня 2016 р. було внесено зміни до постанови Кабінету Міністрів України від 16 травня 2002 р. № 620 про «ТИМЧАСОВЕ ПОЛОЖЕННЯ про порядок проведення розрахунків за надання населенню послуг з газопостачання в умовах використання загальнобудинкового вузла обліку» (далі Постанова №46).

Так, Тимчасове положення визначає порядок проведення розрахунків між постачальниками, операторами газорозподільних систем та споживачами природного газу у разі використання загальнобудинкових вузлів обліку природного газу, які складаються, зокрема, з лічильника природного газу та засобу дистанційної передачі даних (далі — будинковий вузол обліку) на будинок (групу будинків). Зазначені будинкові вузли обліку встановлюються на ввідних газопроводах на будинки, групу будинків.

Ініціатором встановлення загальнобудинкового вузла обліку на багатоквартирний будинок, групу багатоквартирних будинків, групу споживачів, відповідно до пункту 4 Постанови №46, можуть бути як власник (власники) такого будинку (таких будинків) (квартир), так і оператор газорозподільної системи. Тому, і оплачує роботи з встановлення лічильника ініціатор.

Пунктом 5 Постанови №46, встановлений порядок визначення обсягів спожитого мешканцями будинку (будинків) природного газу, обладнаного будинковим вузлом обліку.

У будинках, де не встановлено квартирних лічильників газу, — за показаннями будинкового вузла обліку з подальшим розподілом обсягів спожитого газу між споживачами пропорційно кількості осіб, зареєстрованих у квартирі або іншому ізольованому житловому приміщенні.

У будинках, де крім будинкового вузла обліку частково встановлено квартирні лічильники газу:

для споживачів, що мають квартирні лічильники газу, — за показаннями таких лічильників;
для споживачів, що не мають квартирних лічильників газу, — за показаннями будинкового вузла обліку, з яких виключаються сумарні показання квартирних лічильників газу, встановлених у цієї групи споживачів, з подальшим розподілом такої різниці оператором газорозподільної системи між споживачами, які не мають квартирних лічильників газу, пропорційно кількості осіб, зареєстрованих у квартирі або іншому ізольованому житловому приміщенні.
У разі розміщення в багатоквартирному будинку об’єктів юридичних осіб або фізичних осіб — підприємців відпуск газу для таких споживачів здійснюється лише у разі встановлення та прийняття в експлуатацію в установленому порядку окремого для них вузла обліку природного газу. Показання таких вузлів обліку виключаються з показань будинкового вузла обліку під час визначення обсягу споживання газу за розрахунковий період.

Кількість осіб у квартирі, іншому ізольованому житловому приміщенні для проведення розрахунку та розподілення спожитих обсягів газу визначається відповідно до кількості зареєстрованих осіб. Інформація про зміну їх кількості подається побутовими споживачами оператору газорозподільної системи до 25 числа місяця, що передує розрахунковому. Відповідальність за своєчасність та достовірність поданої інформації несе побутовий споживач, що її подає. У разі подання такої інформації із запізненням — вона враховується в наступному розрахунковому періоді без перерахунку минулих періодів.

За відсутності зареєстрованих у квартирі, іншому ізольованому житловому приміщенні осіб та відомостей щодо офіційного припинення газопостачання на квартиру (будинок) облік спожитого газу здійснюється з розрахунку на одну особу.

Які можна зробити висновки:

встановлення будинкового вузла обліку не є обов’язковим;
рішення щодо встановлення будинкового лічильника приймає або підприємство міськгазу, або власник будинку, написавши заяву; якщо ним є власник будинку, то сплачувати за встановлення буде останній;
якщо в будинку є квартири з встановленими лічильниками, якщо і буде встановлено будинковий лічильник, такі власники здійснюють розрахунки за газ самостійно;
ті власники, в квартирах яких немає приладу обліку газу при встановленні будинкового лічильника, будуть сплачувати за газ пропорційно кількості осіб, зареєстрованих у квартирі або іншому ізольованому житловому приміщенні (якщо немає зареєстрованих – як за одну особу).
Але «Тимчасове положення про порядок проведення розрахунків за надання населенню послуг з газопостачання в умовах використання загально будинкового вузла обліку» має низку прогалин. Так, принцип використання багатоквартирних вузлів обліку газу не забезпечує захист прав споживачів та відкрито демонструє підтримку інтересів монопольних газорозподільних компаній з метою оптимізації витрат на встановлення лічильників газу.

На нашу думку, кращим виходом з цієї ситуації є сприяння законодавчому зобов’язанню у забезпечені індивідуального обліку природного газу для всіх споживачів до 1 січня 2018 року, та можливість використання загально будинкових вузлів обліку виключно за згодою мешканців будинку.