пока еще завожусь но уже как по команде отслеживаю. пока анализируешь, успокаиваешься
для меня важно было вообще отказаться от таблеток (я на них не сидела, но раз-два в неделю могло понадобиться). я это сделала. галочка есть. работаем дальше

Наоборот слова во время маминых психов делят на два , так как у мамы припадок .....
А вот когда мама спокойно и монотонно сказала что-то очень обидное, то это всегда воспринимается в серьез

я с собой на борт беру. перелеты долгие, надо поддерживать дозу 50 грамм перед взлетом/50 грамм в средине полета/50 грамм перед посадкой
вычитала схему на форуме всдшников и по совместительству аэрофобов

я тоже с собой) мне когда-то парень флягу подарил специально для полетов

Не знаю,как, но я, нервнобольная дама, держусь.
Уже давненько не пью ничего и удаётся сохранить спокойствие.
Специально ничего не делала.
Может, затишье перед бурей? Потом как накроет.

По поводу детей хотела спросить- чего они вас бесят?
Когда меня накрывало, то могла срываться на ком угодно, но только не на ребенке. Наоборот, в нем находила свою тихую гавань.

а дети все разные я все чаще ловлю себя на мысли что мой драгоценный сыночек ведет себя точно как мультике про Машу и школу, там где она на перемене бегала сразу в 5 экземплярах и обязательно пакость какую то сделать надо и блин все по кругу каждый день, бесит невероятно и выхода пока нет, надо потерпеть.
скажу мужу чтоб вина мне вечером купил, буду нервы лечить

Не факт! Я вот полная противоположность - сплошная ходячая эмоция, внутри не держу, но поверьте, когда поорешь и вызверишься, потом еще хуже становится: 1. понимаешь, что не совладаешь с самой собой. 2) осознаешь, что доставляешь другим боль. И остается чувство, что я полная какашка Это из моих личных ощущений. И потом та же самая, бессонница и апатия!

-- 17 янв 2018 17:25 --


Вот это верно! Но у меня к себе завышенные требования, следовательно, к окружающим не менее претензии. Я, например, человек очень пунктуальный, поэтому если кто опаздывает, первое, что приходит в голову "КАК можно так безответственно себя вести?". И вот это постоянное "КАК...?" сугубо моя проблема. Пока ее не решу, ничего хорошего не будет. Понимаю! Надеюсь, следующим этапом будет работа над собой.

После сессии в декабре веко периодически дёгается. Особенно, когда чихну Вот думаю само пройдёт или пить что

Пила магне В6 в таком случае- помог

Sunbeam, так последствия одинаковы и п1 и п2, разница только в том что у вас есть эмоциональная разрядка , в виде крика , а у меня ее нет .

всем. я знала что дети не мое, но настолько
не люблю убирать, готовить, а это приходится делать постоянно, яб сказала непрерывно.
плюс у обоих с рождения дерматит частенько, 5 лет мазать 2-3 раза в день кремом, при этом они орут на ухо и скачут . у меня от одной мысли что предстоит вечернее купание и обмазывание кремом портится настроение.
играть с ними не люблю, развивашки делать не люблю. постоянно писять-какать, постоянное мамканье. никакого личного пространства.
меня вообще утомляет много разговаривать, а с детьми приходится одно и тоже повторять миллион раз спокойным голосом. ну и вечный шум, музыку не послушаешь, не расслабишься.

у меня одна надежда что подрастут, станут более самостоятельными и полегче будет

shinshil,ти не одна така - давай триматися разом - я дітей не ненавиджу, проте я не фанатію від материнства
в мене дитина так ж як я - ну я не була готова, що він буде настільки я + хлопчик, з якого я не хочу зробити "маминого сыночку-подкаблучника" своєю тиранією
садок моє спасіння, бабуся-дідусь - теж, бо я не можу емоційно постійно знаходитися з не дуже розумними людьми (в мене розумна дитина на свій вік, та все одно рівень розвитку дорослого та 4,5 дитини дуже різний), повторювати одне і те саме, дивитися дуже специфічні та нелогічні на мій погляд мультики, а найстрашніше це слухати одні і теж самі пісні - це дивна звичка всіх дітей, а в мене сіпається око
а більш за все дратує те,що ти не можеш ні спланувати нічого, ні належиш собі - дитина завжди вносить свої корективи і змінює постійно твої плани - коротше, твоє життя тобі не належить та для мене це взагалі не "мі-мі-мі"і я не можу насолоджуватися тим, що ура, дитина сходила на горщік, зате ми запізнилися на зустріч

-- 17 янв 2018 18:38 --

от що зараз робить мій син - надивився того Макса (діда вже час у куток ставити за контрабандний показ цього каналу) і сидить горлає по сценарію того ролика. на всі мої прохання робити це тихіше - він спочатку говорить трохи тихіше, а потім входить в раж і знову цей ультразвук. я все розумію дитина, вона грається, їй весело, а я виходить і не людина, а МАМА і повинна це все терпіти та радіти, що моїй дитині добре
може, це дрібничка, але ці дрібнички весь день і їх багато. і так кожен день і вже не один рік і я вже совсім не засуджую тих, хто відправляє дітей своїх до приватних шкіл-інтернатів та забирає на вихідні та канікули

Не всих, мій так не робить. Зате можу робити я

Кира,в мене що племінниця так робила, що син, що похресниця, що діти знайомих, до яких я приходжу у гості

останнім часом добре мені тільки в машині на місці водія, бо там працюють тільки мої правила - моя музика, я іду та заїжджаю куди вважаю за потрібне, бо водій всіх везе и всі підлаштовуються під звички та вподобання водія і не бунтують. а хто бунтує - той іде пішки або на чудовому громадському транспорті і чомусь, як син сидить у кріслі і нас в машині двоє - він золота дитина, інколи тільки просить поставити Imagine Dragons Believer і усе, а як ми з дідом ідемо - це повний трешак, йому треба стояти та бачити дорогу, він починає вити, як не та пісня, не тою дорогою поїхали, не туди повернули

bratulka, просто він відчуває при кому можна так поводитися і знає, що ти дозволиш.
У нас була історія, що при мені малий коли падав ридав, а у чоловіка просто вставав і йшов далі гратися. Знав, що ніхто не жалітиме. І так в багатьох питаннях, вони випробовують межі дозволеного.
Це жахливо