кращий блогер - молодец, але ну, чесно, в світі і мавпочка, що курить, з достатньої кількістю перегладів стане кращим ютюб-блогером

вона навчає своїх дітей В КИЇВІ українській мові - молодец, вона порівнює Київ і Запоріжжя - ну серйозно? може трохи пригадаємо скільки грошей на все виділяли і виділяють Київу і скільки Запоріжжю - а це і про культуру і розвиток мови також. а ще пригадаємо, що в Київ їдуть і з західних областей і тому співвідношення укр/рос мова там трохи інше, ніж у нас в Запоріжжі

так. Мої діти вчаться у школі в центрі Києва. 80 % оточення там - російськомовне. Музика теж. При чому примітивніше не придумаєш..

Цікаво, а цей пост (дійсно, у масштабі більш, ніж провінціальний) якось ображає?

Можна подивитися номінантів. Суцільні мавпи ))

Я чомусь думала, що аеропорт то держфінансування.

проблем в нашому місті повно і про них треба писати, але, бажано так, щоб не самостверджуватися за рахунок всіх наших містян

mangust, да, ладно ... серьезная тема для протеста.. хотя, пример для подражания же..

mangust, да, ладно ... серьезная тема для протеста.. хотя, пример для подражания же..

Galyna, это наверное по поводу закрытия психдиспансера в Калиновке

Ликвидация Черниговского ПНИ - это не только потеря дома для 121 человека и работы для жителей 50ти сел.

Это еще и опасность остаться без воды двум детскими домам семейного типа, в которых воспитываются 20 сирот с тяжелой инвалидность.

Как защитить людей от департамента соц защиты?

Ми всі виховані на жалюгідній радянській естетиці парткомів, бюро, саун із комсомолками, на язичницьких ритуалах поклоніння обеліскам, на Штірліці на екрані, Райкіні на естраді, Поскрьобишеві в приймальні, на магії КГБ, на дачних сотках, колгоспних п‘янках.

Тому так легко буває оточенню кожного нашого чергового президента приховати від нього, що на захід від Збруча начальство давно тащиться на інших фішках.

За ці модні (останні років шістсот) тренди дозвольте доповісти. Хто там ближчий до президента, передайте йому.

Отже, «мельдую покірно»:

Володар має виглядати й жити демонстративно скромно. В золото, бріоні й страусячі мешти він одягає своїх лакеїв. Скажімо, Бонапарт (його доречно згадати, бо він теж був узурпатором) все життя тягав шинельку випускника артилерійської школи, що гарно виділялася на тлі його розцяцькованих, мов півні, маршалів. І мешкав він не у Версалі. А в скромненькому, як на ті часи Фонтенбло, а то й взагалі в похідному наметі.

Імператор Австро-Угорщини Франц Йосип спав на залізному солдатському ліжку, їв на письмовому столі, заваленому паперами й портретами улюбленої Сісі.

Його нормою було приймати сто відвідувачів на день. При чисельності населення імперії за п‘ятдесят мільйонів вважалося, що кожен його підданий міг мати в нього аудієнцію.

Серед західного начальства вважається стильним, хоча б удавано, дбати за хворих, сиріт і вдовиць. В давній столиці іспанських королів Толедо найбільш розкішні будівлі – лікарні для бідних. Там такі портали у стилі «платереско», такі наборні стелі у стилі «мудехар», що не знайдеш і в палаці. Бідні хворі мали відчувати, що король, костел і комуна коли лікують їх, то не подають їм милостиню, але віддають шану.

Зрозуміло, в бюджеті мало грошей, проте правильні пацани в першу чергу рятують хворих, а тільки після цього витрачаються на Державне управління справами й платять зарплату нардепам. Можливо, варто скоротити репресивний апарат? Ще з середніх віків під час чуми, королі витрачаються зі своїх.

Коли визначні родини Флоренції в XV дрімучому столітті вирішили побудувати сирітський притулок, вони звернулися до наймоднішого архітектора Брунеллескі, бо хотіли, щоб сирітки мешкали в палаці. Брунеллескі побудував палац, зовнішня галерея якого увійшла в історію мистецтва як одна з найвідоміших споруд Ренесансу.

Століттям раніше веронський тиран Скаліджері віддав під притулок найкращу частину своєї резиденції. В ній дівчатам по досягненні 16 років давали посад, щоб ті могли з гідністю вийти заміж. На це не шкодували, хоч як би цим Скаліджері не бракувало грошей на постійні війни, найманих вбивць і отруту для конкурентів.

Весь секрет в тому, щоб дбати за нюансами. Знову ж таки, приклад. Клан Медичі в Італії був не святіший за фракцію «слуги народу», теж витворяли таке, що «мама дарагая!» Проте, Медичі тащилися з Мікеланджело, а наші начальники тащаться з «вечірнього кварталу». Відмінність нібито й не значна, але в них вийшов Ренесанс, а нам загрожує черговий резистанц.

p.s. Мені нагадують за розкіш Версалю Луї чотирнадцятого.

Відповідаю: Версаль будувався, як гуртожиток аристократів. Луї боявся тримати їх в їхніх родових резиденціях, де вони мали вплив на провінції. Тому наказував їм жити у Версалі, а на провінції надсилав чиновників.

Луї впровадив грандіозну соціальну програму, найбільш яскравим проектом якої став грандіозний Дім інвалідів. Цей палац був призначений для помешкання ветеранів армії. Саме для цього він використовується і нині, хоча частину займає чудовий музей зброї.

Дмитро Корчинський

так. Мої діти вчаться у школі в центрі Києва. 80 % оточення там - російськомовне. Музика теж. При чому примітивніше не придумаєш..