Адміністрація Запорізького жіночого форуму оголошує мовознавчу вікторину до Дня української писемності та мови
Українська мова... Яка вона для вас? Солов'їна, барвінкова, державна, материнська, мелодійна, барвиста, калинова, рідна, мова підручників чи фільмів в кінотеатрі, мова, якою ви мислите, чи просто приємний для сприйняття набір звуків, який знаходить дивний відгук в глибині душі, мова вашого минулого, теперішнього й/чи майбутьного? Приємно, що українська мова сьогодні переживає певною мірою відродження, й на вулицях нашого міста вона звучить все частіше. Нині у нашої мови іменини - починаючи з 1997 року, 9 листопада проголошено Днем української писемності та мови. Пропонуємо долучитися до святкування та перевірити свої знання за допомогою нескладних мовознавчних завдань.
Вікторина проводиться 9 листопада 2016 року
8 листопада - анонс вікторини
9 листопада - оголошення завдань та прийом відповідей 9:00 - перший етап 14:00 - другий етап 17:00 - третій етап
22:00 - закінчення вікторини
10 - 11 листопада - підрахунок балів і оголошення переможців
Всі учасники, які наберуть не менше 50% від можливих балів нагороджуються медальками ЗЖФ
Правила вікторини:
1. Вікторина проводиться 9 листопада 2016 р. 2. До участі в вікторині допускаються всі зареєстровані користувачі, що мають щонайменше 10 повідомлень на форумі і не належать до групи порушників. 3. Умовою допуску до участі в вікторині є спілкування на форумі впродовж дня українською мовою. 4. Для участі в вікторині потрібно виконати завдання вікторини. Вікторина буде проходити в 3 етапи, завдання будуть публікуватися в темі впродовж дня. 5. Запитання та відповіді другого етапу забороняється обговорювати в темі до кінця часу прийому відповідей. Всі відповіді на другий етап приймаються лише через гугл форму 6. Переможці- медалісти будуть визначені за кількістю набраних балів. 7. По завершенні часу прийому відповідей будуть опубліковані правильні. 8. Адміністрація залишає за собою право змінити умови вікторини під час її проведення. Всі зміни публікуються на форумі. 9. Відповіді на питання попереднього етапу треба надіслати до початку нового.
Факт участі в вікторині означає повну згоду учасників з Правилами її проведення
1. Назвіть 5 наймилозвучніших, найприємніших для Вас особисто слів нашої мови (1 бал за кожне слово та 1 бал за пояснення вибору цього слова – максимум 10 балів)
матуся - звучить ніжно і м'яко в порівнянні з іншими мовами ляпас - все зрозуміло без перекладу дзига - одразу уявляється щось вертляве лелека - тішить слух колиска, колискова - гарно звучить шкварочки - навіть аромат відчувається від цього слова ))) дзвіночок - приємне слово насолода цукерка краєвид
Мисс_Пирс писал(а):
2. Знайдіть вірш або вірші зі словами: ліхтар, барвінок, зимно. Обирайте ті вірші, які Вам до вподоби. (2 бали за кожен вірш з будь-яким зі слів, максимум 6 балів)
ой, одразу з зимно згадалося Зимно, зимно на душі... Забирай, що хочеш, тількі залиши
Одну калину за вiкном, Одну родину за столо м, Одну стежину, щоб додому йшла сама, Одну любов на все життя, Одну журбу до забутт я І Україну, бо в нас іншої нема!
Чом Ти Барвінку не стелишся? Чом Ти Миколо не женишся?
Я ще Зелений - постелюся, Я ще Молодий - оженюся.
Чом Ти Руточко вгору не йдеш? Чом Ти Ганнусю заміж не йдеш?
Я ще Зелена - вгору піду, Я ще Молода - заміж піду.
Ніч, вулиця, ліхтар, аптека, Безглузде тьмяне світло й сум. Прихована в нім небезпека – Безвихідність одвічних дум.
Помреш – спочатку все почнеться, І, як жертовник і вівтар, Вночі в каналі відіб`ється Аптека, вулиця, ліхтар.
Мисс_Пирс писал(а):
3. Складіть невеличку розповідь (до 10 речень) із запропонованими словами: СВІТЛИНА, ГАБА, ЛЕГІТ, ОСОННЯ, ФІЛІЖАНКА, ВАТРА, ДВІРЕЦЬ. Використати треба щонайменше 3 слова із запропонованих (2 бали за кожне правильно використане слово, максимум 14 балів)
Обана, полізла шукати значення слів...
За вікном палала осінь. Ще теплий осінній легіт де-не-де зриває останне лисття з дерев, вкриваючи землю різнокольоровою габою. Аж ось на осонні вибігли діти з татом, збираючи сухе гілля трохи погралися в козаків-розбійників і почали розпалювати ватру, аби зігрітися. Старенька бабуся спростерігала за ними у вікно, допиваючи філіжанку трав'яного чаю і гортаючи оксамитовий червоний альбом зупинилась розглядаючи світлину, на якій вона маленька дівчинка у пальто в клітинку та довгому теплому шарфі стоїнь поруч із татом, кремезним чоловіком, який лагідно посміхається у вуса.
Мисс_Пирс писал(а):
4. Нагадую, що сьогодні учасники вікторини мають спілкуватися на форумі українською мовою. Хочеться, щоб це відбувалося не лише в цій темі, а й у всіх інших. Прохання надати лінки на Ваші повідомлення (в інших темах форума) українською мовою
Етап 1 1. Я вибирала ті слова, які викликають у мене позитивні емоції. «Кватирка» і «краватка» - через плутанину між їх значенням, «ратиці» - через те, що більшість людей у Запоріжжі, з якими я стикалася, не знають що воно значить і регочуть, що смішне слово, «пішивка, пішивки» (це одне слово, в однині і множині) – дитинство, ми з бабусею застеляємо ліжка (пратати лужка). 2. Барвінок Недавно ще гула метелиця, Кругом лежав біленький сніг. А вже барвінку листя стелеться Зеленим килимом до ніг. Воно під снігом і під кригою Всю зиму зелень берегло. І перше стрілося з відлигою, Зустріло сонечко й тепло. Як з перемогою та славою Весна з’являється на світ, То квітне радістю ласкавою Барвіночку синенький цвіт.
Cамотній ліхтар Люблю коли ввечері падає дощ і ліхтар самотній і веде дощ до мого вікна.. До тебе А ти складаєш вірші про мене і думаєш і крадеш думки з моїх очей які я бачу у променях ліхтаря.. Я так хочу обняти тебе з цим списаним листком вірша і залишитись як цей вірш у твоєму серці з тобою!
Зимно так З имно так цього літнього дня. І не тільки тому, що розгулявся північний вітер. Г ину від нестерпного холоду, бо ти десь далеко. Р веться самотнє серце моє, тріпоче під вітром І все виглядає тебе, адже Т ак холодно в цей літній день без тебе И ніхто й ніщо не може мене
3. Старенька сиділа за столом. Перед нею розкинуті віялом лежали давні світлини. Стояла забута філіжанка кави. І спогади, спогади, спогади. Давно минулі дні. Молодість, друзі, радість пізнання. Сонце плуталося у гілках дерев. Співали пташки. На осонні спав кіт. (чукча не письменник, чукча читач а ще й фізик, якому запам'ятати десяток констант на раз плюнути, а от щось написати - краще застрелитися с тупої виделки) Посилання на повідомлення допишу пізніше. Якщо вони будуть.
Завдання 1 Зоренька –це слово асоціюються в мене з чимось дуже ніжнім, дуже далеким, але таким бажаним Кохання –тут усе зрозуміло, хто з нас не прагне кохання Будьласка- мало хто з нас, замислювався з видки пішло це слово. Якщо на те буде, твоя ласка. Конвалія-моі улюблені квіти Водоспад –весною мі були за Західній ,і подивилися 5 водопадів, вони дуже на мене вплинули
Завдання 2 Ліхтар Ліхтар. Вимірювач часу. День.. Ніч.. Місяць.. Століття.. Постійно міняє гримасу і щодня виринає із сміття. А поряд вирує життя: кипить вдень, гуляє вночі і рине у небуття плюючи йому у вічі. А він чекає, чого не знає. Можливо ласки й співчуття? Але у нас так просто не буває: не викривайте свої почуття! Він жертвує найціннішим, стоїть і мріє про взаємне. І мріє бути сміливішим, Але терпить усе неприємне. Життя біжить, спливає час, не шкодуючи нічого. А ліхтар видає всім аванс.. за ковток часу.. спливаючого..
ЛЮДМИЛА ЯЦУРА — БАРВІНОК У барвінку очі – крапельки із неба. В паростках зелених – сила від Землі. Вірити і жити нам сьогодні треба, І добро творити і тобі, й мені. Посаджу барвінок, буде хай на спомин, Зацвіте хай рясно, як прийде весна. Хай блакиттю сяє біля дому, школи, Щоб ще красивішою нам земля була Автор: райка Зимно Зимно на серці, Зимно в душі... Нащо ці губи, Нащо мені? Вийду на берег, Вийду у гай, Ось моє серце, На, привітай! Чом не вітаєш, Чом не взнаєш? Де ти, мій милий? Де святий хрест? Ти загубився, Ти десь пропав... Милий, вернися, Сина вітай. Хлопчик твій плаче, Кличе тебе... Нащо, одначе, Було це все?...
Завдання 3 Якщо ви не маєте палацу, але у вас є маленький будиночок в селі, то візьміть філіжанку, вийдіть на осонню з альбомом світлин. Присядьте за стіл з філіжанкою чаю і згадайте всіх людей, які залишили слід у вашому житті. Адже немає нічого важливішого пам'яті. Ось світлина де ви з батьками, ще зовсім маленький, а ось школа та університет.. А от на фото ви застигли у ватрі на вершині гори з наметами в турпоході. І на вас габа, адже був легіт, хоч на душі і так тепло ,від друзів, від пісень ,від молодості.. От і зараз на душі стало так тепло, спливли спогади... Завжди знаходьте хвилинку на таке потрібне заняття... Адже життя проходить…
Етап 1 Завдання 1. Назвіть 5 наймилозвучніших, найприємніших для Вас особисто слів нашої мови
лелійко - кохана, плекана дитинка люстерко - дзеркало, або пристрій для вимірювання нечіткостей та кривизни фізіономії метелик - комашка з гарними крильцями, дуже ніжна назва. - Метелик та й все тут. пацятко - маленьке, з рожевими щічками та мокрим милим п'ятачком, поросятко посіпака - ні, не тільки "міньйони", це підлабузник, хитра підлиза, з шкідними користливими думками.
Завдання 2. Знайдіть вірш або вірші зі словами: ліхтар, барвінок, зимно. Обирайте ті вірші, які Вам до вподоби. (2 бали за кожен вірш з будь-яким зі слів, максимум 6 балів)
барвінок
КОЗАК БАРВІНОК
Цвіте барвінок, мов козацькі очі, які чекають вірного коня. Ти був із тих, кого забути – злочин. …Нема могили – час усе зрівняв.
Ти цвітом став навіки в ріднім краї. Твоя могуть дубами вироста. Твоя любов нам небо підпирає, й за Україну моляться вуста.
Твоє ім’я – у веснах Батьківщини, бо ти обрав єдину із доріг: щоб квітла ненька синіми очима, усе віддав, але її зберіг.
(Антоніна Царюк)
ліхтар
Cамотній ліхтар
Люблю коли ввечері падає дощ і ліхтар самотній і веде дощ до мого вікна... До тебе А ти складаєш вірші про мене і думаєш і крадеш думки з моїх очей які я бачу у променях ліхтаря... Я так хочу обняти тебе з цим списаним листком вірша і залишитись як цей вірш у твоєму серці з тобою!
(Любомир Смук)
зимно
Зимно так
З имно так цього літнього дня. І не тільки тому, що розгулявся північний вітер. Г ину від нестерпного холоду, бо ти десь далеко. Р веться самотнє серце моє, тріпоче під вітром І все виглядає тебе, адже Т ак холодно в цей літній день без тебе И ніхто й ніщо не може мене заспокоїти.
(Мирослава Жар)
Завдання 3. Складіть невеличку розповідь (до 10 речень) із запропонованими словами: СВІТЛИНА, ГАБА, ЛЕГІТ, ОСОННЯ, ФІЛІЖАНКА, ВАТРА, ДВІРЕЦЬ. Використати треба щонайменше 3 слова із запропонованих (2 бали за кожне правильно використане слово, максимум 14 балів)
Передивляючись старі світлини, завжди накриває м'якою габою незабутніх спогадів. Дивлячись на знімки, що зроблені десь у далеких Безкидах, одразу відчуваю на обличчі легкий подих легіту та теплі спалахи осоння. І завжди приємні спогади випливають у сумні осінні дні, що перемежані дощем та кружлянням останнього зжовклого листя. За філіжанкою запашної кави, прижмуривши очі від мерехтливої ватри, згадую свої валізи на двірцю Львова... і хочеться повернутися до літа, яке гріє лише через спогади.
Завдання 4. лінки на повідомлення (в інших темах форума) українською мовою (максимум 5 лінок, 1 бал за кожну = максимум 5 балів)
Завдання 1 Кохання (тому що найчарівніше слово для зізнання, звучить дуже ніжно) Чарівний – (тому що асоціюється з чари, чимось надзвичайним) Смаколик (пробуджує апетит, звучить смачно) Колискова (асоціюється з дітками і тому дуже мило) Веселка (тому що, навіть промовляючи це слово посмішка одразу прикрашає вуста)
Завдання 2 ЛІХТАР НА РОЗІ
Нам жодної філіжанки Із кавою вдвох не пити Зі мною мої світанки, - Ні вимкнути, ні спинити. Щодня макіяж і усміх, Чекає ця роль на Канни. Приреченням зветься успіх, А ніжністю - жменя манни. Фрагментами снів - повтори, Розтрощені буревієм. Закручені в світлофори, Вузли якимось Гордієм. Зусиллям себе докупи, Зберімо сьогодні й завтра. У дзьобик ні хліб, ні крупи, Яка б не звучала мантра. Нам жодної філіжанки На друзки вже й не розбити Печаллю неповні склянки Ущерть спішимо налити. Тим спомином, як водою Умиємось в безголоссі: Кав"ярня, думки ордою, Самотній ліхтар на розі
Барвінок
Барвіє барвінок у нас біля хати, Синіє над стежкою ніжний хрещатий. І каже барвінок: "Є квіти у мене І листячко те, що й зимою зелене'.
Зимно
Заспіваю – за туманом Нічого не видно, Відчуваю ще зарано Йти туди, де зимно. Та світ жити поспішає, Пори року крутить, А нас, друже, не питає Чи когось не нудить. Позавчора було літо, Ми життю раділи, Вчора осінь пройшла світом, Ми щодня сивіли. А сьогодні зимній вітер В душі увірвався, О, підступний білий світе, Нащо ти старався Народити, колихати Нас, дітей, весною, Щоб замерзнути нам дати Сивою зимою. Нам ще хочеться співати Та поспілкуватись, Всі тумани розігнати Й весело сміятись. Ти ж туманиш наші очі, Болі шлеш загони, Щоб не спали, серед ночі В голові б’єш в дзвони. Заспіваю – за туманом Нічого й не видно, Як на мене, то зарано Йти туди, де зимно.
Завдання 3 Він кохав її понад усе. Коли збирався на війну взяв подаровану світлину із собою. З сумом в очах та трепетом загорнув її в габу. Щовечора біля ватри він згадував її. Навіть легіт шепотів на вушко її і”мя. Щоденно на осонні його рятувала філіжанка з цілющою джерельною водою.
_______________________________ Теперь я вдвое счастливее
Завдання 1. 1. Ненька – це найрідніше слово. 2. Співуча – це наша мова. 3. Мальовнича – це наша природа. 4. Затишок – щоб був у кожній хаті. 5. Кохання – щоб було у кожному серці. Завдання 2. 1. У барвінку очі – крапельки із неба. В паростках зелених – сила від Землі. Вірити і жити нам сьогодні треба, І добро творити і тобі, й мені. Посаджу барвінок, буде хай на спомин, Зацвіте хай рясно, як прийде весна. Хай блакиттю сяє біля дому, школи, Щоб ще красивішою нам земля була. Людмила Яцура — «Барвінок»
2. Посадили ми ялинку у дворі, Підросла вона на радість дітворі, Простягає нам засніжені гілки: — Будем разом святкувати, малюки!
На самісінькій верхівці угорі Причепили, ми барвисті ліхтарі, Запросили і звірят ми, і пташат: — А давайте-но ялинку прикрашать!
Поспішала до ялинки, Стрекотала без зупинки Всім сорока про своє: — Сто прикрас у мене є!
Пристрибала до ялинки Тиха білка-сіроспинка: — Подивіться, чи потрібні Отакі горішки срібні?
Сів шишкарик на ялинку На однісіньку хвилинку. Почіпляв він на гілки Позолочені шишки.
Скочив зайчик під ялинку, Розшнуровує торбинку, А в торбинці тій не пусто, В ній цукерки і... капуста.
Ну, а хто ж це під ялинку Лісову приніс хатинку? Лис приніс її сюди І хвостом замів сліди...
Дід Мороз руками сплеснув: — Диво з див! Не стрічав я ще такого, де ходив. —
А Снігурка, наче дівчинка мала, У танок навкруг ялиноньки пішла. Біла хусточка, мов птиця у руці. Ой, які ж ви, малишнята, молодці!
Від Мороза і Снігурки вам поклін! З Новим роком! Хай щасливим буде він! Т. Коломієць «Ялинка у дворі»
3. Сніжно-сніжно, біло-біло, Все засипала зима. Все завмерло, заніміло, Все до літечка дріма.
Літо ковдрою накрилось З білосніжних кучугур. Річка в тишу покотилась Крижаний вдягла каптур.
Зимно, тихо. А у мене Радість в серці та тепло. Пісня щира і натхненна Обпече морозне скло,
І загляне у віконце Ясна зірка з висоти Ніжна, тепла, наче сонце, Зірка миру й теплоти.
Зірка, що колись дорогу Освітила мудрецям. Зірка щастя й перемоги, Та, що світить нині нам.
Всім розказує на світі: «Народився вам Христос!» Ось тому дорослим й дітям Не страшна зима й мороз.
Нашу душу зігріває Свято миру і тепла. Ми всі разом заспіваєм: «Нарожденному — хвала!» Юрій Вавринюк «Сніжно-сніжно, біло-біло»
Завдання 3 Їду. Залишилось декілька хвилин до бажаної зустрічи. Згадую безсонні ночі з посиділками біля вогнища: тепла ковдра, іскри, що вириваються з ватри та гаряча філіжанка кави. І ось з вікна вже видніється залізничний двірець. В кармані лежить світлина самої найдорожчої людини. Ми скоро зустрінемось. Де ж ти?? Йду по стежині, озираюсь: ласкавий легіт, мерехтливі сонячні зайчики, і серце все сильніше калатає в грудях… На осонні вже стає жарко. Треба поспішати.. ..Букет квітів, гарячі обійми.. - «Привіт. Я так за тобою сумував!»
Завдання 1. 1. "Кав,ярня". Я дуже люблю Львів. Там немає кафе,або ресторанів. Там є ресторації та кав,ярні. Все місто з ароматом запашної кави... Від цього слова тепло, смачно... Навіть розмовляючи у повсякденному житті російською мовою КАФЕ И КОФЕЙНИ я лагідно називаю " кав,яреями". 2. "Попелюшка". Обожнюю це слово з малку. Без пояснень. Дитяча книжка про дівчинку була саме українською мовою. 3. "Гарнюся.", " гарнюня".. Найвища міра оцінювання. Всі тваринки гарнюні всі дітки гарнюсі. 4. "Цукерочка"... Дуже смачно чути.. Сиачніши, ніж КОНФЕТА. 5." бажання". Коли я писала вірші українською ,майже в кожен вірш було бажання додати це слово..
Завдання 2. "Щось зимно"Світлої пам’яті Андрія “Кузьми Скрябіна” Кузьменка Це зрозуміло, кожен в світі гість, Ніхто не зна, чи доживе до ранку, Але піти з життя у 46 – Це долі незбагнена забаганка. Чому вона зі смаком вибира Талановитих, мужніх, повних сили, Невже для долі і буття – це гра, А ми лише ляльки її безсилі? Хто вибира to be or not to be? Хто замовляє засухи і зливи? Прости, Кузьма, я не казав тобі, Ти був серед найкращих особливим. Хай буде пухом батьківська земля, Хай ангели зустрінуть твою душу! Щось зимно! Лиш твоє ім’я Цю крижану гармонію порушить.
Євген Рибчинський
Одразу про цей вірш згадала..
Ніч,вулиця, ліхтар, аптека, Безглузде тьмяне світло й сум. Прихована в нім небезпека – Безвихідність одвічних дум.
Помреш – спочатку все почнеться, І, як жертовник і вівтар, Вночі в каналі відіб`ється Аптека, вулиця, ліхтар О. БЛОК
Класика.."Барвінок цвів і зеленів..." - Тарас Шевченко
Барвінок цвів і зеленів, Слався, розстилався; Та недосвіт перед світом В садочок укрався.
Потоптав веселі квіти, Побив... Поморозив... Шкода того барвіночка Й недосвіта шкода!
14 сентября [1860, С.-Петербург]
3.Засинає в колисці дитини, немов на світлині посміхається мій маленький увісні. Так солодко засинає. На білосніжній габі. "Спи солодко, синку. Нехай насниться тобі яскравий день на осонні, де тепленький легіт сповиває тебе,де завмерли всі гомінливі місця: дороги, зупинки,двірці"Ще декілька рухів колискою и буду мати трішки вільного часу. Вільного часу для філіжанки смачної кави, такої гарячої як справжня ватра, як моя любов до тебе, синку.
Завдання дуже цікаве. Ось що відразу спало на думку: кохання, дитина, мандрівки, малюнок, намисто
Кохання - це щось ніжне, чарівне та дивовижне. Чомусь коли чуєшь слово "любовь" немає жаги відчути метеликів в животі, бігти за коханою любиною на край світу та здійснювати безрозсудні вчинки. Любов це щось міцне, перевірене часом, а кохання то є душа, яку ти даруєшь одній єдиній людині. Дитина - частина тебе, твоя кров і плоть. Мандрівка. Про що подумаєте Ви, почувши слово мандрівка? В моїй голові це ніщо інше, як йти за покликом сердця. Це велика валіза, щирі посмішки, величезні окуляри та палюче сонце. Саме при слові мандрівка згадуєтьсі вислівлювання "Не важливо які в тебе кеди, якщо ти блукаєш в них Парижем." Малюнок - особисто для мене малюнок це той самий невеличкий листочок, який несе тобі маля. На ньому є криві чоловічки, незрозумілі лінії, але саме в ньому є душа. Намисто - червоні, великі буси. Такі яскраві та неповторні. Ні одне "ожерелье" "чокер" и тд не буде так милозвучне на слух.
Цитата:
Завдання 2
* Різдвяний віршик *
До ялинки прилетіла Зграя снігурів, Та уся зачервоніла Від живих вогнів. На її пухнастих гілках, Замість мішури, Інею сріблиться сітка, З криги - ліхтарі. На верхівці Зірка сяє, Золотий вінець! Ліс Різдво увесь стрічає, Чистоти взірець.
Недавно ще гула метелиця, Кругом лежав біленький сніг. А вже барвінку листя стелеться Зеленим килимом до ніг. Воно під снігом і під кригою Всю зиму зелень берегло. І перше стрілося з відлигою, Зустріло сонечко й тепло. Як з перемогою та славою Весна з’являється на світ, То квітне радістю ласкавою Барвіночку синенький цвіт.
У барвінку очі – крапельки із неба. В паростках зелених – сила від Землі. Вірити і жити нам сьогодні треба, І добро творити і тобі, й мені. Посаджу барвінок, буде хай на спомин, Зацвіте хай рясно, як прийде весна. Хай блакиттю сяє біля дому, школи, Щоб ще красивішою нам земля була.
Завдання 3
Так приємно пити смачну, чорну каву з філіжанки, та передивлятись світлини мого синочка, він там ще зовсім малий та такий кумедний. Одразу память підкидає спогади про рідний двір моєї бабусі, де проходили найщасливіші дитячі роки. Іноді через ці спогади стає сумно, на очах зявляються сльози, і я достаю подаровану бабусею габу. В нашім будинку була велика кімната і там в осонні були розвішані світлини мої дідусів, бабусь та батьків и коли мені ставало сумно я любила дивитись на них і мріяти що вони рядом, тільки руку протягни. А ще вечорами ми розпалювали ватру, и як казала наша бабуся - стрибали як кізлоньки.
_______________________________ Я не хочу быть слишком самостоятельной. Я хочу, чтобы мужчина прибивал мне полочки, открывал банки и укрывал ночью одеялком <З
Последний раз редактировалось Miss_Сutie 09 ноя 2016 14:18, всего редактировалось 1 раз.
Найприємніші для мене слівця: Кохання - слово сповнене почуттям, пристрастю та бажанням. Це не російське "любов", коли любиш і чоловіка, і мати з батьком, і батьківщину ... Кохання - це щось дуже особисте, тільки між двома людьми. Лагідний – чуттєве, шовкове, затишне, тепле немов кошеня. Промовляєш - і відчуваєш дотик коханої людини. Ласкавий дотик. Натхнення – а це слово насичує мою душу почуттям прекрасного, почуттям легкості, якоїсь внутрішньої сили, ніби відриває від землі. Духмяний - це слово хочеться вдихати або їсти, воно саме по собі таке запашне)) Серденько, голубонько, зіронько, квітонько, любонько – в українській мові найкращі в світі пестощі. Тільки вони здатні передати те, наскільки сильно ти обожнюєш ту людину, до якої звертаєшся.
Завдання 2
Ліна Костенко («Маруся Чурай», уривок)
Весна прийшла так якось несподівано! Зима стояла міцно до пори. Вітри війнули з півдня. І тоді вона немов у Ворсклу з'їхала з гори.
Ще сніг ковтала повідь широченна, і рала ждав іще тужавий лан. А під горою вишня наречена вже до віночка міряє туман.
Подовшав день. Полегшали ці тіні, вечірні тіні спогадів і хмар. І дика груша в білому цвітінні на ціле поле світить, як ліхтар.
***
Біднесенький мій ліс, він зовсім задубів! Він ждав мене і думав про розлуку. Вже листопад підкрався з-за дубів і гай знімає золоту перуку.
Синіє день, як пізні капусти. Приходив дощ, а потім було зимно. Біднесенький мій ліс! — він крила опустив. Нема грибів, хоч би який мізинок.
Біднесенький мій ліс, хіба уже пора? А може, ти ще в осені побудеш? Завернеш птиць сріблястого пера, одягнеш листя і звірят побудиш.
Про що, про що скрипить твоя сосна? Зронило сонце бурштинову краплю. І десь хихоче химородь лісна, що я ж до тебе по снігах не втраплю.
Все на вітрах дзвенітиме, як дзбан. Дорога буде — ні туди, ні звідти. І наче склом затовчений туман, упала перша паморозь на віти...
Іван Драч
Я пам'ятаю їх, барвінків, навесні. Цвіли вони, синющі, навісні, Такі блакитні, буйні, небоокі, Такі безжальні і такі жорстокі.
Цвіли вони на всіх моїх могилах, На всіх зелених, з вітром в чубі, схилах, Де все моє родинне вічне древо Гуло в землі крислате, коренево.
Були гробки чи проводи щорічні, І скатерки, немов сніги у січні, Так спрагло в небо бились голубами Торкнути хмару, вишиту губами.
І люди йшли до тих, що вже лежали, Що сто віків до нас косили й жали, І крашанки гарячі та пекучі Стріляли в небо, наче грім із тучі.
І грались діти. Всюди грались діти. Гасали між гробками — де ж їх діти! І мій Максим перевертався з ними, З бешкетниками тими замашними.
Він з літачком з пропелером кленовим Над дідовим хрестом зіперся новим І приладнав пропелер до хреста, В щілину вбивши фюзеляж з хвоста.
А потім знов, із сонцем вперемінку, Перевертався в буйному барвінку, Густому, синьоокому такому, Немов же той на небі збив оскому.
Гудів пропелер. Ніс хреста із дідом І скатертину з паскою й обідом, Гудів кленовий, травнем захлинався, Впивався вітром, сонцем обтирався.
Я дивувався — як він, дерев'яний, Пропелер гордий, в силі полум'яний, Тріщить, шаліє, не спиняє лету Й несе, малий, весь цвинтар, як планету.
А діти все гасали по барвінку, Казились, толочили без спочинку. А що барвінок? Чи він мав казати, Що й він колись по них гайне гасати?!.
Завдання 3
Я вважаю, що найкращий ранок у світі - це ранок вихідного дня. Коли я ставлю своє крісло на осонні, забираюся в нього ногами і, швидко прихопивши філіжанку кави, вдихаю ранкове повітря і зустрічаю новий день. Тіло огортає таке приємне відчуття млявості, легіт пестить обличчя, і мене ніби накриває габою гармонії та щастя. Взимку я ловлю себе на думці, що мені б сюди ще ватри в каміні, теплу ковдру і душевну музику - і я б не вилазила з свого крісла ще дуже довго ... Дуже-дуже довго. Продивлятись сотий раз старі меседжі на телефоні, світлини, відео. Клянуся, вранці час для мене завмирає! Але ось я чую з двірця кроки - це прийшов новий день ... і мій чоловік за сумісництвом. Час вставати!
Етап 1 Завдання 1 Для мене найприємніші слова -це кохання(воно звучить дуже зворушливо,трепетно та ніжно), насолода(для мене у цьому слові повна картина почуттів) ,а також сонечко,зіронька,квіточка(це найніжніші висловлювання по відношенню до наших діточок ). Завдання 2 Ліхтар?... Ліхтар втомився свідчити вночі, І не діждавшись ранку, просто згас? Заплющив очі сяєвом ясні... І байдуже йому на ночі час. А може то насправді все не так?.. І він, бідака, світить до тепер. У пітьмі з різних тіней просто зник. А згаснувши, всі тіні був би стер. Можливо то ніякий не ліхтар? Картина ж називається "Вночі". На кожну правду декілька примар. Та істина одна на полотні.
Світлої пам’яті Андрія “Кузьми Скрябіна” Кузьменка Це зрозуміло, кожен в світі гість, Ніхто не зна, чи доживе до ранку, Але піти з життя у 46 – Це долі незбагнена забаганка. Чому вона зі смаком вибира Талановитих, мужніх, повних сили, Невже для долі і буття – це гра, А ми лише ляльки її безсилі? Хто вибира to be or not to be? Хто замовляє засухи і зливи? Прости, Кузьма, я не казав тобі, Ти був серед найкращих особливим. Хай буде пухом батьківська земля, Хай ангели зустрінуть твою душу! Щось зимно! Лиш твоє ім’я Цю крижану гармонію порушить.
Барвінок У барвінку очі – крапельки із неба. В паростках зелених – сила від Землі. Вірити і жити нам сьогодні треба, І добро творити і тобі, й мені. Посаджу барвінок, буде хай на спомин, Зацвіте хай рясно, як прийде весна. Хай блакиттю сяє біля дому, школи, Щоб ще красивішою нам земля була.
Задання 3 Вона присіла біля вікна за філіжанкою кави.Легіт подув їй прямо в обличчя. Це було так дивовижно,ніби вона знову сидить біля ватри. І тільки осоння повернуло її зі спогадів. Спогади були такі приємні,що з'явилось бажання переглянути ті події. Вони були відображені на світлинах,що дбайливо зберігалися у комоді. Вона негайно знайшла їх та продовжила пити каву,віддаючись повністю цим спогадам
Последний раз редактировалось Bony 09 ноя 2016 12:16, всего редактировалось 3 раз(а).
Етап 1 Завдання 1 5 наймилозвучніших слів: 1) Кохати (кохана) - це слово ще зі школи пам"ятаю, багато було суперечо кна українській мові, що це теж саме що любов) 2) Милозвучність - саме слово поєднує в собі милість звучання 3) Малятко - часто називаю так свого синочка) 4) Веселка - яскраво и весело; 5) Ласощі - солодощі, а звучать то як мило) 2. Знайдіть вірш Загадка Зимно стало дуже-дуже, Аж замерзли всі калюжі І за щічки щипле хтось. То прийшов Дідусь… (МОРОЗ)
Барвінок Барвіє барвінок у нас біля хати, Синіє над стежкою ніжний хрещатий. І каже барвінок: "Є квіти у мене І листячко те, що й зимою зелене'.
3 Добре коли є дім за межами міста. Коли просинаєшься, виходишь із хати и вдихаєшь чисте повітря, милуєшься як осінній легіт несе по небу хмари. Діти встігли назбирати з листя жовто-гарячий букет з листя. А чоловік принесе филіжанку кафи, і так добре на душі.
Етап 1 Завдання 1 Навпомацки - таке наочне слово, дуже зрозіміле. Краватка - мила назва для чоловічого аксесуару. Даруйте - гарна заміна простому "вибачте". Кумедний - веселе слово для веселого прикметника. Авжеж - одразу ж хочеться погодитись.
Завдання 2
Цвіте барвінок у лісах. Всі пагорби повиті. Здається килим кинув хтось на землю,трави,віти.
Зелений колір килим має. Та з нього виглядають мов неба очі квіти сині. Цвітуть вони до травня.
І барвінкові дні і ночі всі пам"ятають села. Пісні дівочі,парубочі. Квітки біля оселі.
І вишивали рушники. На них зацвів барвінок. Поміж листочків і квіток всміхається любисток.
Пройдуть всі біди і печалі. Цвіте барвінок у лісах. Здається квітами надії сміється небо у серцях.
Жучок – ліхтарик
Хтось під вечір у гайку
Освітив траву м’яку.
Позлізались павучки, І комарики, й жучки.
І ніхто з них не збагне:
Звідки сяйво те ясне?світлячок 6 - Хтось чарує промінець,- Мовив коник – стрибунець. Їм озвався світлячок: - Це все я, я і жучок, І малесенький ліхтар,- А у мене все без чар.
Співає зима – агукає, Волохатий ліс колисає Стозвоном сосняку. Кругом з тугою глубокою Пливуть в далеку країну Сиві хмари.
А по дворі метелиця Шовковим килимом стелиться, Але боляче холодна. Горобчики грайливі, Як дітки сиротливые, Притулилися біля вікна.
Зимно пташки малі Голодні, втомлені, І туляться якомога щільніше. А завірюха з шаленим ревом Стукає по ставням свешенным І злиться все сильніше.
І дрімають пташки ніжні Під ці вихори снігові У мерзлого вікна. І сниться їм прекрасна, В усмішках сонця ясна Красуня весна.
Завдання 3
Зима. За вікном потягу суцільна снігова габа оповиває все навколо. Хочеться замовити філіжанку кави і думати про кохану людину, яка незабаром зустріне тебе на залізничному двірці. Ось рідне обличчя дивиться на тебе зі світлини, змушуючи серце палати, мов ватра. Якими ми були щасливиму тоді! Навіть зараз відчувається теплий легіт, згадується осоння на пляжі біля берегу блакитного моря.
Вы не можете начинать темы Вы не можете отвечать на сообщения Вы не можете редактировать свои сообщения Вы не можете удалять свои сообщения Вы не можете добавлять вложения
Кто сейчас на конференции
Сейчас этот форум просматривают: нет зарегистрированных пользователей и гости: 0