Адміністрація Запорізького жіночого форуму оголошує мовознавчу вікторину до Дня української писемності та мови
Українська мова... Яка вона для вас? Солов'їна, барвінкова, державна, материнська, мелодійна, барвиста, калинова, рідна, мова підручників чи фільмів в кінотеатрі, мова, якою ви мислите, чи просто приємний для сприйняття набір звуків, який знаходить дивний відгук в глибині душі, мова вашого минулого, теперішнього й/чи майбутьного? Приємно, що українська мова сьогодні переживає певною мірою відродження, й на вулицях нашого міста вона звучить все частіше. Нині у нашої мови іменини - починаючи з 1997 року, 9 листопада проголошено Днем української писемності та мови. Пропонуємо долучитися до святкування та перевірити свої знання за допомогою нескладних мовознавчних завдань.
Вікторина проводиться 9 листопада 2016 року
8 листопада - анонс вікторини
9 листопада - оголошення завдань та прийом відповідей 9:00 - перший етап 14:00 - другий етап 17:00 - третій етап
22:00 - закінчення вікторини
10 - 11 листопада - підрахунок балів і оголошення переможців
Всі учасники, які наберуть не менше 50% від можливих балів нагороджуються медальками ЗЖФ
Правила вікторини:
1. Вікторина проводиться 9 листопада 2016 р. 2. До участі в вікторині допускаються всі зареєстровані користувачі, що мають щонайменше 10 повідомлень на форумі і не належать до групи порушників. 3. Умовою допуску до участі в вікторині є спілкування на форумі впродовж дня українською мовою. 4. Для участі в вікторині потрібно виконати завдання вікторини. Вікторина буде проходити в 3 етапи, завдання будуть публікуватися в темі впродовж дня. 5. Запитання та відповіді другого етапу забороняється обговорювати в темі до кінця часу прийому відповідей. Всі відповіді на другий етап приймаються лише через гугл форму 6. Переможці- медалісти будуть визначені за кількістю набраних балів. 7. По завершенні часу прийому відповідей будуть опубліковані правильні. 8. Адміністрація залишає за собою право змінити умови вікторини під час її проведення. Всі зміни публікуються на форумі. 9. Відповіді на питання попереднього етапу треба надіслати до початку нового.
Факт участі в вікторині означає повну згоду учасників з Правилами її проведення
Етап 1 Завдання 1 Матуся - звучить ніжно та віє теплом від цього слова Смаколики - обожнюю різні смаколики, а особливо коли смакуєш ними у Львові Зіронька - це слово асоціюється в мене з дитинством і колисковою. Кохання - тому що без ньго не може бути нічого Буревісник - нещодавно мені про нього розповів синочок, поділився знаннями з природознавства, це птах...але слово викликає емоції... Завдання 2
Cамотній ліхтар
Люблю коли ввечері падає дощ і ліхтар самотній і веде дощ до мого вікна.. До тебе А ти складаєш вірші про мене і думаєш і крадеш думки з моїх очей які я бачу у променях ліхтаря.. Я так хочу обняти тебе з цим списаним листком вірша і залишитись як цей вірш у твоєму серці з тобою!
автор: Любомир Смук
Недавно ще гула метелиця, іще лежить в низинах сніг, а вже барвінку листя стелеться зеленим килимом до ніг.
Воно під снігом і під кригою всю зиму зелень берегло і перше стрінуло з відлигою весняне сонце і тепло.
Із перемогою і славою весна з′являється на світ. І квітне радістю яскравою барвінковий зірчастий цвіт.
Наталя Забіла
Заспіваю – за туманом Нічого не видно, Відчуваю ще зарано Йти туди, де зимно. Та світ жити поспішає, Пори року крутить, А нас, друже, не питає Чи когось не нудить.
Позавчора було літо, Ми життю раділи, Вчора осінь пройшла світом, Ми щодня сивіли.
А сьогодні зимній вітер В душі увірвався, О, підступний білий світе, Нащо ти старався
Народити, колихати Нас, дітей, весною, Щоб замерзнути нам дати Сивою зимою.
Нам ще хочеться співати Та поспілкуватись, Всі тумани розігнати Й весело сміятись.
Ти ж туманиш наші очі, Болі шлеш загони, Щоб не спали, серед ночі В голові б’єш в дзвони.
Заспіваю – за туманом Нічого й не видно, Як на мене, то зарано Йти туди, де зимно.
1 завдання матуся - донечка десь на вулиці почула це слово і звернулася до мене. І так гарно воно звучить з її вуст, ща стало моъм найулюбленішим словом Чебурхати – іти (але дещо іронічно). Колись почула по ТБ і мены дуже сподобалось бахур – розпусник; залицяльник. Улюблене слово меєї бабусы. Є й інші значення цього слова(позашлюбна дитина, байстрюк) пошиванка, пошивка – наволочка (верхня) для подушки. Для мене це нове слово. Цікаво звучить) горобець - воробей. Ще з дитинства подобається як звучить. Мама читала цікаві вsршики про горобчика, тому й подобається)
2 завдання Барвінок Ой віночку-барвіночку, шовкова косиця, Вчора була я дівчина, нині – молодиця. Ой віночику з барвіночику, золотий віночку, Уже тебе проміняла я на хустиночку. Ой я тебе, мій віночку, любила носити, Через хлопця молодого мушу тя лишити. Ой віночку зелененький з дрібного барвінку, Чесно тебе доносила-м, золотенький вінку! Чесно вінчик доносила-м, на стіл положила, Та ні собі, ані мамці ганьби не зробила. Ой чесно я дівочила на білім світочку, Бо я тебе не втратила, дівочий віночку!
Ліхтар
Старесенька іде по тій дорозі. Як завжди. Як недавно. Як давно. Спинилася. Болять у неї нозі. Було здров'я, де тепер воно? І знов іде... Зникає за деревами... Світанок стежку снігом притрусив. Куди ж ти йдеш? Я жду тебе. Даремно. Горить ліхтар, ніхто не погасив.
Моя бабусю, старша моя мамо! Хоч слід, хоч тінь, хоч образ свій залиш! Якими я скажу тобі словами, що ти в мені повік не одболиш! Земля без тебе ні стебла не вродить, і молоді ума не добіжать. Куди ж ти йдеш? Твоя наливка бродить, і насіння у вузликах лежать.
Ну, космос, ну, комп'ютер, нуклеїни. А ті казки, те слово, ті сади, і так по крихті, крихті Україна - іде з тобою, Боже мій, куди?!
Хоч озирнись! Побудь іще хоч трішки! Вже й час є в тебе, пізно, але є ж. Зверни додому з білої доріжки. Ось наш поріг, хіба не впізнаєш?
Ти не заходиш. Кажуть, що ти вмерла. Тоді був травень, а тепер зима. Зайшла б, чи що, хоч сльози мені втерла. А то пішла, й нема тебе, й нема...
Старесенька, іде чиясь бабуся, і навіть хтозна, як її ім'я. А я дивлюся у вікно, дивлюся, щоб думати, що, може, то моя.
Зимно Зимно, зимно на дворі. Прилетіли снігурі. Ніби намистинки рясні Сіли на сосні гіллястій.
Всі одяглися тепленько Та й на вулицю швиденько. Білим навкруги все стало, Діамантами засяло.
Ми наділи рукавички. «Поспівай для нас, синичко!» «Зранку вийде сонечко, Сяду на віконечко, Трішки відігріюся Та й розсокоріюся».
Завдання 3. Лежу на осонні у вишневому садочку. Весняний легіт ласкаво колише моє волосся. Поруч стоїть філіжанка запашної кави. Біля невеличкої ватри розглядаю наші світлини. І так спокійно і затишно становиться на душі! Вже й вечір темною габою накрив все навкруги. Пора вже у двірець та спатоньки з гарними спогадами.Упевнена, мені насняться чудові та казкові сни!
А ви звернули увагу, що у багатьох асоціації з Західною Україною. І в розповідях і в наймиліших словах... Така.. Львівсько-західна вікторина. Я навіть фото передивилися з західних подорожей... Так теепло
Побачив завдання, я теж подумала, що легко. Ага... майже 2години виконувала ще й дитина відволікала, проте надивиться мультфільмів на рік наперед Треба терміново на вулицю!!)
щирість, натхнення, відвертість, сподівання, віра (ці слова не наймилозвучніші слова, але це те, що близько мені до душі. І ще я вважаю, їх відображенням украінського народу)
Завдання 2
Я запалю для тебе зорі-ліхтарі, на мокрому асфальті неба, у відображенні вулиць тісних по хмарах з тобою підемо, назустріч їй, чия краса п`янить серця... і темряву свою розбавить, місяць молодий, як діадему вдягає, знов дивний театр тіней, для тебе вона відкриває, і заспіває, вітер заграє на струнах дротів електричних мелодію спокою й тиші. І неосяжність її нас укриє, затишний світ вона побудує, двері в серце моє повільно відкриє, ніч цю ласкаву тобі я дарую. (Олександр Новіков)
*** БАРВІНОК Недавно ще гула метелиця, іще лежить в низинах сніг, а вже барвінку листя стелеться зеленим килимом до ніг. Воно під снігом і під кригою всю зиму зелень берегло і перше стрінуло з відлигою весняне сонце і тепло. Із перемогою і славою весна з’являється на світ. І квітне радістю яскравою барвінковий зірчастий цвіт.
*** Зимно стало дуже-дуже, Аж замерзли всі калюжі І за щічки щипле хтось. То прийшов Дідусь Мороз :)
Завдання 3
Похід. Карпати. Гори. В цьому поході мною було зроблено дуже багато світлин природи, яка в тій місцевости дуже змінлива. З ранку весь ліс встилає густа габа туману та невеличкий легіт колише верхівки дерев. Через кілька годин, підіймаючись на гору, відчуваєшь, що на осонні стає жаркувато. Тоді ти дістаєшь філіжанку щоб втамувати спрагу. Після важкого перевалу на тебе обов'язково буде чекати смачна їжа, ватра та пісні під гітару.
Завдання 4
http://ladies.zp.ua/viewtopic.php?f=376&t=153454 - для когось буде корисно)
Чесно кажучи, третє завдання було для мене важкуватим. Але здається я впоралась більш-меньш добре. Дякую за увагу))
_______________________________ DREAM IT! BELIEVE IT! GET IT! Не ждите, что станет легче, проще, лучше. Трудности будут всегда. Учитесь быть счастливыми прямо сейчас. Иначе не успеете!
Последний раз редактировалось Krapochka 09 ноя 2016 13:27, всего редактировалось 2 раз(а).
Завдання 1 Мрії – завжди про щось мрію. Мрії завжди поруч зі мною. Мрію, щоб мрії найшвидше збувалися. Дитинча – так я інколи називаю своїх бешкетників: «Дитинча, ти моє» або «Дитинчати, ви мої ». Кохана – вважаю, це найбажаніше слово, яке я хочу чути щодня (а може й щохвилини або хоча б щогодини). Пелька – коли в мене терпець обірвався, то я кажу: «Стулив пельку» і всі розуміють, що час замовкнути. Жіночка – коли мені чоловік каже: «Кохана моя жіночка», я пробачаю йому половину гріхів. Завдання 2 Самотній ліхтар Світить на вулиці ніччю ліхтар, Сам, але світить, сміється. Стільки обабіч розбитих вже пар: Серце у нього ще б'ється. Промінь любові від лампи його Гріє асфальтові квіти. І розуміти не хоче того, Є вже можливість дотліти. В тиші спокійно, не чути долонь, Що постачають напругу. Хто ж тут, і дійсно, розбудить вогонь? Жде не годину, не другу. Ніжним гудінням вольфрамова нить Дихання будить у ньому. Мрія ліхтарика ледве горить, Свідчить про відчай і втому. Кожної ночі, як зійде зоря, Світло дарує хвалене. Ви не звернули уваги, лиш я. Він так подібний на мене. Автор: Конопко
Барвінок цвів і зеленів Барвінок цвів і зеленів Барвінок цвів і зеленів, Слався, розстилався; Та недосвіт перед світом В садочок укрався. Потоптав веселі квіти, Побив… Поморозив… Шкода того барвіночка Й недосвіта шкода! Автор: Шевченко
Зимно Літо...жарке...і спекотне... Зимно душі твоїй ... Зимно... Губ незнайомих біль-дотик... Вчора кохала...Як дивно... Зараз... не сниться вже навіть, Не пам"ятається...дивно. В слід засміялася пам"ять, Зимно душі твоїй ...зимно... Автор: Радченко
Завдання 3
Дивлюсь у вікно зі своєї світлиці, а на вулиці легіт, такий теплий легкий вітерець. Мрію про верхній одяг із габи та знайти осоння, де буду сидіти та пити каву з філіжанки. Буду фотографувати красу навколо та викладати світлини в Інтернет. А також буду мріяти про двірець. Моя оселя – не двірець і в ній відсутня ватра, але я пригадую ватру на майдані... Щасти, нам.
ПЕРШИЙ ЕТАП "ГОВОРИМО УКРАЇНСЬКОЮ" встигла всі завдання виконані
1
веселка, посмішка чарівна, дивовижна, лагідна кватирка (форточка), кухлик - це два слова які дивують мене з самого дитинства
2
Зима у словах і думках Занадто багато слів про ціни і цінності У реченнях із прихованим змістом. І все об’єднали єдиним знаком рівності На жаль, без протестів. І тільки зимно над містом.
Ми усі вільні душею і вільно народжені. В кого є сумніви – краще залишити сцену. Гроші легкі дуже часто з сумнівним походженням. Зима вже у звичках. У вікнах. У лицях щоденних.
Завтра чийсь ранок почнеться із сумніву й розпачу. Інші потішаться швидко набутою славою. А світ вже надихався тютюнового диму досхочу. І ховає думки за посмішкою зимно-лукавою
Тетяна Чорновіл ЛІХТАР І МУШКА До ліхтаря вночі летіти? Це що надумала ти, мушко? Тобі б лиш в світлі тріпотіти! Та ж спалить він тебе, подружко!
Ти хочеш полум’я збагнути? Порив твій просто недоречний. Вже краще в листі десь заснути! Ліхтар гарячий! Небезпечний!!!
Навіщо мушці говорити, Що задум геть не підходящий? Бажає в ліхтарі згоріти, Бо він єдиний! Він найкращий!
Як знати можете ви, люди, Що одноденці ліпше буде?
Ольга Голега БАРВІНКОВА УКРАЇНА Україна – мов царівна, Заквітчана у барвінок. А барвінок зелененький Цвіте небом голубеньким. У країні барвінковій – Всі малята барвінкові. Барвінкові всі маленькі – Непосиди веселенькі! Як барвінок всюди в’ються, Все встигають, все сміються. І співають барвінчата, Як у гаї солов’ята.
3
Ранок. Ми вийшли з двірця з філіжанками кави. Чомусь на морі легше прокидатися о 7 ранку. Літо. Пісок вже добре нагрівся, та на осоння припікав босі ніжки. Теплий легіт жене хвилі до берега. Як я не хочу повертатися додому. Сподіваюсь, зроблені світлини хоч трохи будуть гріти нас осінніми вечорами.
Дуже гарна вікторина, але нажаль саме сьогодні немає вільного часу. У декого день народження. Тому підтримую тільки спілкуванням в темках рідною мовою.
Доброго дня)) 1 Етап Завдання 1 Наша мова красива не поодинокими словами, а саме своєю мовою, звучанням, тому я вважаю, що вибирати улюблені українські слова недоцільно, адже кожне слово нашої мови, красиве за звучанням, та кожне несе у собі щось цікаве. 5 слів...лише 5.. файно - якось так "по модьньому"))) кохання - співуче, щиро, ніжно, лагідно, мелодійно................ паскудити - неначе лайка, а так файно) шалена---то моя суть, люблю це слово, вона наче моє друге ім"я! лелека----немов...мама...тепле..рідне.. Завдання №2
Барвінок цвів і зеленів, Слався, розстилався; Та недосвіт передсвітом В садочок укрався.
Потоптав веселі квіти, Побив... Поморозив... Шкода того барвіночка Й недосвіта шкода!.
я бачила як ліхтарі ходять на побачення вбираються у крила метеликів кохаються світлими плямами на дротах малят заколисують – ліхтаренят замріяних і варто лише порушити цю гармонію – драма серце ліхтаря так легко розбити
Ох і зимно, й гаряче, I знобить мене, й пече! Крихнуть, трухнуть мої кості, Рани ниють аж до млості, Горе крижам і ногам, Щастя й радість ворогам! Серце, голова, нутроба - Все суціль одна хвороба... Що це тут? Чистилище? В пекло нє вмістили ще? Ні, мабуть-таки, вже пекло, Бо мордує так запекло... - Ти караєшся в біді З волі вишнього Судді; Той Суддя нелицемірний, Не такий, як ти, невірний, Він, суворий і благий, Хрест послав тобі важкий. Щоб ти духом просвітився I стражданням присвятився. Всі твої приниження - До Христа наближення, А тяжка твоя знемога - То небес пересторога: Не впадай же у відчай, Ці ознаки помічай. Ворогів не зви лихими, То насправді серафими, Адже їх у всіх ділах Направляє той, хто благ. Возлюби свій хрест і язви - Це здоров'я інші назви, Не стогни і не ридай, А хвалу за гнів воздай: Маєш тіло, в біль закуте, Для спасіння, для покути, У вогні й морозі ти Бога мусиш віднайти.
Завдання 3
Ватра душі ледь животіє...Де взятись силам? Хоч тіло ще рухається, а душа все безсила...Каміння. Все що я можу це загорнувшись у габу, обймати нашу світлину. Там де ми разом...там де ти посміхаєшься, де я поринаю у глиб твоїх очей...я відчуваю міць твоїх обіймів....Але треба прокидатись! На осонні вже припікають сонячні промінчики...чому вони, а не Ти мене збудив. Кімната наповнена світлом і теплом. Підходжу до віконечка. Весняний легіт жене по небесній блакиті білі хмаринки, а мене жене час. Філіжанка кави, звичайна сукня, навіть без косметики - тепер це я! Край двірця озирнулась, щоб ще раз заглянуті у твої очі. Шкода, що тільки на світлині...
1. Назвіть 5 наймилозвучніших, найприємніших для Вас особисто слів нашої мови (1 бал за кожне слово та 1 бал за пояснення вибору цього слова – максимум 10 балів)
Коліжаночка - для мене то рідніше, аніж "подружка"! Філіжанка (кави чи чаю) - йде у комплекті із куліжанкою, без того до розмови ніяк Панчохи - мені із дитинства воно припало до серця. Тим більш, була смішна історія із ним: якось на уроці української мови в моєму класі дали писати твір на власну тему, я писала про красуню Оленку, (подробиці не пам'ятаю), яка "йшла до криниці у гарному віночку та панчосі ..." я тоді переплутала слово, бо хотіла сказати "сорочка" - риготали усім класом) Смаколики - за знайомство із цим словом дякую місту Лева! Це наймиліше та найсмачніше слово українською!!! Ґазда - українки завжди добре вправлялись по господарству, тому для мене це слово звучить як почесна нагорода! Навіть гучніше, аніж господиня!)
Завдання 2
Мисс_Пирс писал(а):
2. Знайдіть вірш або вірші зі словами: ліхтар, барвінок, зимно. Обирайте ті вірші, які Вам до вподоби. (2 бали за кожен вірш з будь-яким зі слів, максимум 6 балів)
[spoiler=]Зимно... (ОЛЬГА СВІЧКА) Зимно… На вулиці – дощ і машини, Сірими крапками люди між ними, Скачуть бруківкою, тануть від зливи, Мокрі, негарні і нещасливі. Зимно… В трамваї штовхають і лають, Одяг деруть, парасолі ламають, Всі один одного злісно картають, Гірко і голосно дощ проклинають. Зимно… Я вранці із лівої встала, Кицьку з дивана ногою піддала, Маму образила, чаю не пила, Йшла по калюжах і мало не вила. Зимно… І раптом мене перемкнуло: Найголовніше заледь не забула! Просто, в цей день я могла б і не жити, Міста не бачити, світла не пити. Просто могла народитися хмарою І для людей стати Божою карою: Литись дощем, потім стати калюжею, Сумно розхлюпатись ботами дужими… Гарно і весело враз мені стало! Зустрічним людям усмішки роздала, І закружляло над дзеркалом площ. Люди! Дивіться! Як гарно - йде дощ!
ОДА ЛІХТАРЯМ (ОЛЬГА ШНУРЕНКО)
Згасає світлий день і скоро вечір - Засяють вікна міріадами вогнів, А згодом ляже ніч на старі плечі Уже не нових придорожніх ліхтарів…
Як світлячки замерехтять у танці, В обіймах парків, вулиць, на долонях площ, А потім знову задрімають вранці. Не дивлячись на мокрий сніг чи рясний дощ,
Дарують світло в будь-яку погоду, Дарма, що містом колобродить заметіль, Щоночі нам освітлюють дорогу, І виганяють темний морок звідусіль…
"Барвінок цвів і зеленів..." (Тарас Шевченко) Барвінок цвів і зеленів, Слався, розстилався; Та недосвіт перед світом В садочок укрався.
Потоптав веселі квіти, Побив... Поморозив... Шкода того барвіночка Й недосвіта шкода!
Продовжую:
Завдання 3
Мисс_Пирс писал(а):
3. Складіть невеличку розповідь (до 10 речень) із запропонованими словами: СВІТЛИНА, ГАБА, ЛЕГІТ, ОСОННЯ, ФІЛІЖАНКА, ВАТРА, ДВІРЕЦЬ. Використати треба щонайменше 3 слова із запропонованих (2 бали за кожне правильно використане слово, максимум 14 балів)
...із давніх часів плекаємо українські традиції. Одне свято на Івана Купала чого вартує? Хлопці спозаранку вибирали найкращу галявину, де на осонні буде зібрано найвищу ватру. Адже чим більша й яскравіша вона буде, тим більше злих духів піде геть, "згорять у вогні". Дівчата тим часом вбиралися в сорочки із непідшитими габами (аби доля не була пришита), розпускали волося та плели віночки із лісових трав та квітів, бо той вінок - особливо сплетена доля! Адже хто ж, як не дівчата, живуть мріями та марять гарним нареченим! Коли сонце починало сідати, дівчата приходили на галявину до хлопців та починали співати обрядові пісні й грати в гучні ігри, аби злі духи налякалися та пішли геть. Розводилася ватра такою могутньою, що найсильніший легіт не зміг би її задмухати! Стрибати через ватру - особлива відчайдушність! От і я зараз із коліжанкою, шостого серпня, сиджу біля двірця та чекаю на потяг до найближчого села, бо свято Купала не чекатиме та селфі-світлини самі себе не зроблять!
Завдання 4
Мисс_Пирс писал(а):
4. Нагадую, що сьогодні учасники вікторини мають спілкуватися на форумі українською мовою. Хочеться, щоб це відбувалося не лише в цій темі, а й у всіх інших. Прохання надати лінки на Ваші повідомлення (в інших темах форума) українською мовою (максимум 5 лінок, 1 бал за кожну = максимум 5 балів)
1 етап 1 завданння Яблуня – викликає приємне відчуття чогось нового, весни в природі і душі, лелека – ніжне слово, яке асоціюється з появою нового життя, солодощі – завдяки такому слову аж слина тече, полум'я – живе слово, яке повністю передає характер стихії, Гладенька – асоціюється зі знайомою з Німеччини, переселенкою з Казахстана, яка після реклами українською мовою вимовляла його як «гладЄнька») А ще покликання, мрія, лагідний, натхнення.
2 завдання. Юрій Андрухович «Опівнічний політ з Високого замку»
авжеж не райський сад не світять помаранчі загублено стежки і втрачено сліди а все що є у нас ліхтарик на підзамчі і треба нам туди збігати у пітьму яка непевна втіха чи виросте вогонь коли позолотить найменша іскра тиха розсипаний пісок розрив поміж долонь і тісно між дерев і темно в сьому граді і тягнуться до нас обуджені гілки та крізь нічне зело що пнеться на заваді злітаємо з гори злітаємо таки і жодної зорі лиш доторки тернові і де ще той ліхтар чи світиться йому подряпини легкі падіння варте крові і навіть без надій і навіть у пітьму бо хто на світі ми за сімома шляхами шукаємо любов як золото в ріці закрито всі доми спідниця з реп’яхами і скалка на щоці
Євген Рибчинський, присвята Андрієві Кузьменку (Кузьмі)
Це зрозуміло, кожен в світі гість, Ніхто не зна, чи доживе до ранку, Але піти з життя у 46 – Це долі незбагнена забаганка. Чому вона зі смаком вибира Талановитих, мужніх, повних сили, Невже для долі і буття – це гра, А ми лише ляльки її безсилі? Хто вибира to be or not to be? Хто замовляє засухи і зливи? Прости, Кузьма, я не казав тобі, Ти був серед найкращих особливим. Хай буде пухом батьківська земля, Хай ангели зустрінуть твою душу! Щось зимно! Лиш твоє ім’я Цю крижану гармонію порушить.
Тарас Шевченко «На вгороді коло броду»
На вгороді коло броду Барвінок не сходить. Чомусь дівчина до броду По воду не ходить.
На вгороді коло тину Сохне на тичині Хміль зелений, не виходить Дівчина з хатини.
На вгороді коло броду Верба похилилась. Зажурилась чорнобрива, Тяжко зажурилась.
Плаче, плаче та ридає, Як рибонька б'ється... А над нею, молодою, Поганець сміється.
3. завдання Тріскучий мороз, засніжені дороги, візерунки на вікнах... а на серці тепло. Гріє душу перегляд світлин з подорожі до міста Лева під філіжанку гарячого трав'яного чаю. Пам'ятаю, як ранковий Львів зустрів нас гомоном головної площі, а легіт доносив солодкі запахи з кав'ярень. Коли на осонні вже стало спекотоно, ми відвідали старовинний двірець за містом. А надвечір під тріскіт ватри ми співали пісень, вкрившись теплою габою. Ця незабутня подорож назавжди оселилась у скринці моїх спогададів.
Сонечко. Тепле, затишне слово, яке завжди викликає у мене посмішку. Хуртовина. Одне з улюблених погодних явищ, яке наповнює затишком і передчуттям принад зимової пори року. Мрії. Надихає на нові бажання, прагнення. Малюнки. Різноманітні творчі прояви, які мені завжди цікаво подивитися. Щастя. Таке багатогранне і для кожного своє, одне з найприємніших слів для мене.
Завдання 2
Вуличний ліхтар
Горить ліхтар на вулиці німій. На чорну тлінь спадає жовте світло І жовтий промінь свердлить в тишині Тривожних, темних кольорів палітру.
За його краєм - темінь і журба, За тим барєром світла - темінь ночі. Лише десь чутна хлопчаків гурба Й забута пісня про дівочі очі.
Веселий сміх юнацтва оживля І тиха вулиця, на хвильку, молодіє. Та кроків шум почався віддалять... І душу знов обвили сумні мрії.
Вони снують, отут у ліхтаря, Летять на світло, щоб помолодіти, Та лиш виходять з нього - пожира Їх чорна темінь грубо й непривітно.
Вона шепоче: «Порахуй літа. До мене ближче (де тут правду діти), А промінь світла - це лише ліхтар, Що й сам не знає чи буде горіти.»
"Барвінок цвів і зеленів..."
Барвінок цвів і зеленів, Слався, розстилався; Та недосвіт перед світом В садочок укрався.
Потоптав веселі квіти, Побив... Поморозив... Шкода того барвіночка Й недосвіта шкода!
Зимно
Заспіваю – за туманом Нічого не видно, Відчуваю ще зарано Йти туди, де зимно. Та світ жити поспішає, Пори року крутить, А нас, друже, не питає Чи когось не нудить.
Позавчора було літо, Ми життю раділи, Вчора осінь пройшла світом, Ми щодня сивіли.
А сьогодні зимній вітер В душі увірвався, О, підступний білий світе, Нащо ти старався
Народити, колихати Нас, дітей, весною, Щоб замерзнути нам дати Сивою зимою.
Нам ще хочеться співати Та поспілкуватись, Всі тумани розігнати Й весело сміятись.
Ти ж туманиш наші очі, Болі шлеш загони, Щоб не спали, серед ночі В голові б’єш в дзвони.
Заспіваю – за туманом Нічого й не видно, Як на мене, то зарано Йти туди, де зимно.
Завдання 3
Люблю переглядати старі світлини, де вся моя родина разом. В них збереглися частинки минулого, щасливі митi, якi я показую вже своєму маленькому синочку. Вiн із захопленням розглядає чорно-білі, потерті, і місцями порвані, але такі дорогі моєму серцю світлини. Ось тут я тримаю фiлiжанку з чаєм в одній руці, а іменинний торт - в інший. А тут я сиджу після риболовлі поруч з дідом бiля ватру, простягаючи руки до вогню i намагаючись зігрітися. Тодi бабуся вкрила мене теплою габою, і дивлячись на це фото, я до сих пір відчуваю то тепло, яке огорнуло моє тіло... Гортаючи сімейні альбоми, і вдивляючись в кожен кадр, я мимоволі відчуваю легiт минулого, який пробуджує спогади. Це справжній скарб сімейних цінностей.
Вы не можете начинать темы Вы не можете отвечать на сообщения Вы не можете редактировать свои сообщения Вы не можете удалять свои сообщения Вы не можете добавлять вложения
Кто сейчас на конференции
Сейчас этот форум просматривают: нет зарегистрированных пользователей и гости: 1