Адміністрація Запорізького жіночого форуму оголошує мовознавчу вікторину до Дня української писемності та мови
Українська мова... Яка вона для вас? Солов'їна, барвінкова, державна, материнська, мелодійна, барвиста, калинова, рідна, мова підручників чи фільмів в кінотеатрі, мова, якою ви мислите, чи просто приємний для сприйняття набір звуків, який знаходить дивний відгук в глибині душі, мова вашого минулого, теперішнього й/чи майбутьного? Приємно, що українська мова сьогодні переживає певною мірою відродження, й на вулицях нашого міста вона звучить все частіше. Нині у нашої мови іменини - починаючи з 1997 року, 9 листопада проголошено Днем української писемності та мови. Пропонуємо долучитися до святкування та перевірити свої знання за допомогою нескладних мовознавчних завдань.
Вікторина проводиться 9 листопада 2016 року
8 листопада - анонс вікторини
9 листопада - оголошення завдань та прийом відповідей 9:00 - перший етап 14:00 - другий етап 17:00 - третій етап
22:00 - закінчення вікторини
10 - 11 листопада - підрахунок балів і оголошення переможців
Всі учасники, які наберуть не менше 50% від можливих балів нагороджуються медальками ЗЖФ
Правила вікторини:
1. Вікторина проводиться 9 листопада 2016 р. 2. До участі в вікторині допускаються всі зареєстровані користувачі, що мають щонайменше 10 повідомлень на форумі і не належать до групи порушників. 3. Умовою допуску до участі в вікторині є спілкування на форумі впродовж дня українською мовою. 4. Для участі в вікторині потрібно виконати завдання вікторини. Вікторина буде проходити в 3 етапи, завдання будуть публікуватися в темі впродовж дня. 5. Запитання та відповіді другого етапу забороняється обговорювати в темі до кінця часу прийому відповідей. Всі відповіді на другий етап приймаються лише через гугл форму 6. Переможці- медалісти будуть визначені за кількістю набраних балів. 7. По завершенні часу прийому відповідей будуть опубліковані правильні. 8. Адміністрація залишає за собою право змінити умови вікторини під час її проведення. Всі зміни публікуються на форумі. 9. Відповіді на питання попереднього етапу треба надіслати до початку нового.
Факт участі в вікторині означає повну згоду учасників з Правилами її проведення
Ґудзик - дуже подобається слово. Крім того, що це одне з небагатьох слів в нашому обіході з літерою ґ, ще й дитина знає саме цей варінт слова. Російською не знає Мавка - бо це тільки наше. І коли говориш про мавок, то зрозуміють тільки українці. А ще це моє найулюблініще творіння Українки ("Лісову пісню" маю на увазі). Парасолька - просто подобається його виговорювати. Мальва - не можу пояснити. Може тому що їх багато в украінській поезії, а може саме квітка вплинула. Чахлик невмирущий - так називали мене у дитинстві батьки. Мені дуже подобалося. Поки не дізналася про переклад
Завдання 2
Мій улюьлений Олександр Олесь Жалко і весело! Сльози і сміх! Зелено, любо, і сіється сніг... Зимно становиться... трави й квітки Хутко вбираються в білі свитки. В хустках всміхаються личка жоржин, В смушках сховались коралі шипшин. В ряднах нап'ятих стоять нагідки, Всі чорнобривці наділи шапки. Ніби всі вбрались на свято якесь, Ніби зійшлись на весілля чиєсь... Тільки з городу барвінок один Дивиться журно в садочок крізь тин.
Тетяна Чорновіл ЛІХТАР І МУШКА
До ліхтаря вночі летіти? Це що надумала ти, мушко? Тобі б лиш в світлі тріпотіти! Та ж спалить він тебе, подружко!
Ти хочеш полум’я збагнути? Порив твій просто недоречний. Вже краще в листі десь заснути! Ліхтар гарячий! Небезпечний!!!
Навіщо мушці говорити, Що задум геть не підходящий? Бажає в ліхтарі згоріти, Бо він єдиний! Він найкращий!
Як знати можете ви, люди, Що одноденці ліпше буде?
Завдання 3
На світлині, що випала зі старої книги, було зображене море. Таке море, що можна піймати тільки на старі плівкові апарати. І тільки у тому випадку, якщо потратив зусилля на проявку, вимочування і сушку. Тількі тоді світлина може перенести у те місце. Там габа несе маленький човен, легіт заплутує кінчики волосся, а навколо тільки щасливі люди. По хаті вже пливе приємний аромат кави. Він ще глибже занурює у світ тієї чорно білої світлини. Ви обертаєтесь і бачите на осонні єдину вільну лавку. На неї із задоволенням присіла пара похилого віку. Сонце гріє їх, і вони тримаються за руки. І ти розумієш, що вони тримаються за руки все життя. Їхні серця - то справжня ватра, яку постійно підпитують діти та онуки... Ти винираєш із двірця своїх мрій, кладеш стару світлину у книгу, обіймаєш двома руками філіжанку кави та мрійливо сподіваєшся, що колись візьмеш за руку свою кохану людину і підеш шукати лавку на осонні.
Знаю, що габа, то інше у всіх. Але у тлумачному академічному словнику знайшла і варіант "хвиля"
Етап 1 Завдання 1 - ненька. Це слово завжди викликає в мене теплi вiдчуття, як ніби мати обіймає. Наша мати – наша ненька – Україна…рiдна земля.. - єднiсть. Знову асоціації з нашим народом, його єдиним духом, який об'єднує всю країну. Дуже сильне у всiх значеннях слово. - життя. Змушує задуматися про цінності людини, про найголовніше в житті, зробити висновки, обміркувати з різних сторон важливi події і прийняти правильнi рішення. - рушник. Не тільки слово улюблене. Кожен раз, коли дивлюся на рушник, який з любов'ю вишила бабуся, не можу стриматися, щоб не доторкнутися й не поцілувати його. Ним хочеться укутати тільки спечений хліб, від нього виходить тепло, яке може зігріти в будь-яку грозу буденного настрою. - кохана. Дуже люблю, коли чоловiк так звертається до мене. Люблю дивитися йому у очi в цей момент, вiдчувати його обiйми, нiжнiсть, ласку…
Завдання 2 Cамотній ліхтар Люблю коли ввечері падає дощ і ліхтар самотній і веде дощ до мого вікна.. До тебе А ти складаєш вірші про мене і думаєш і крадеш думки з моїх очей які я бачу у променях ліхтаря.. Я так хочу обняти тебе з цим списаним листком вірша і залишитись як цей вірш у твоєму серці з тобою!
автор: Любомир Смук
Барвінок цвів і зеленів, Слався, розстилався; Та недосвіт перед світом В садочок укрався.
Потоптав веселі квіти, Побив… Поморозив… Шкода того барвіночка Й недосвіта шкода!
автор: Тарас Шевченко
Опівніч. Глухо. Зимно. Вітер виє. Я змерз. І випало з холодних пальців Перо. І мозок стомлений відмовив Вже послуху. В душі глибока павза. Ні думка, ні чуття, ні біль — ніщо В ній не ворушиться. Завмерло все, Немов гнилий ставок в гущавині, Якого темну воду не ворушить Вітровий подих...
автор: Iван Франко
Завдання 3 Сьогодні я хочу вам розповісти про деяке скелясте місце, яке розташоване між островом Хортиця і ДніпроГЕСом. Його осоння укрита немов білою габою, бо постійними мешканцями цього місця стали птахи - чайки та баклани. Напевно ви всi бачили це місце поблизу, прогулюючись на теплоході навколо свiтлини нашого Рідного Краю. Восени вона особливо гарна. Можна годинами гуляти по Хортиці, шарудячи жовтим та багряним листям під ногами. Загорнувшись у вовняний шарф, попиваючи гарячу каву з філіжанки, грітися біля ватри з друзями... Спiвати народнi пicнi рiдною мовою. Милуючись місцевими красотами, нас обдуває легкий легіт. Ми знову замислюємося про те, як сильно ми прив'язані до Рідної Землі, і пишаємося тим, що ми - українці... Слава Україні!
GriAlexa, розповiдь (3 завдання) дуже вразила своєю красою і побудовою речень. Я прочитала, як уривок з якогось захоплюючого твору! У Вас величезний талант!
Завдання 1 Смаколики – комусь до вподоби сало, комусь цукерки, але це таке «смачне» слово, що одразу пригадуєш щось смачненьке. Візерунок - на вікні чи на папері, на серветці чи у калюжах, візерунки скрізь. Садиба – якийсь затишний спогад з дитинства. Парасолька – дитяче і веселе слово. Обітниця – щось дуже особисте і потаємне.
Завдання 2 *** Жучок – ліхтарик
Хтось під вечір у гайку Освітив траву м’яку. Позлізались павучки, І комарики, й жучки. І ніхто з них не збагне: Звідки сяйво те ясне? - Хтось чарує промінець,- Мовив коник – стрибунець. Їм озвався світлячок: - Це все я, я і жучок, І малесенький ліхтар,- А у мене все без чар. Станіслава Солонар *** Барвінок
Недавно ще гула метелиця, Кругом лежав біленький сніг. А вже барвінку листя стелеться Зеленим килимом до ніг. Воно під снігом і під кригою Всю зиму зелень берегло. І перше стрілося з відлигою, Зустріло сонечко й тепло. Як з перемогою та славою Весна з’являється на світ, То квітне радістю ласкавою Барвіночку синенький цвіт.
Надія Красоткіна *** Зимно Зимно, зимно на дворі. Прилетіли снігурі. Ніби намистинки рясні Сіли на сосні гіллястій. Всі одяглися тепленько Та й на вулицю швиденько. Білим навкруги все стало, Діамантами засяло. Ми наділи рукавички. «Поспівай для нас, синичко!» Галина Верд
Завдання 3 На осонні під серпневим сонцем стигли жовтобокі круглі дині, все наче застигло і не ворушилось.Спека наче габа вкрила все навкруги. Лише свіжий легіт турбував Марусене волосся, під вербою було не так спекотно і можна було трошки відпочити, випити філіжанку прохолодного молока зі свіжею паляницею. Маруся згадала стару світлину, заплющила очі і наче знову стояла на залізничому двірці і просто мовчки обіймала матусю, лише в грудях палало наче ватра і солоні сльози тихенько капали... Сумно, Маруся поринула у далекі спогади...
Етап 1 Завдання 1 Парасолька - завжди згадую веселку Пуп'янок - спочатку смішно, а потім дуже мило, як маленька дитина-квіточка. Хмарочос - дім з химерами Гелікоптер - нагадує це слово велетенського метелика Краватка - зовсім не схоже на те, що означає.
Завдання 2
Тиха осінь. Гарна осінь. Мов зійшла з полотен Ні, тобі це не здалося, Бо вже справді жовтень.
Вітер грає стоголоссям В парках з ліхтарями. Тиха осінь. Гарна осінь Незбагненні гами.
Мокрі килими із листя. Краплі… І три крапки. Мовчазні та урочисті. Верби, наче мавки.
Твої очі неба просять. Мої хочуть сяйва. Тиха осінь. Гарна осінь. Все. Слова тут зайві.
Так, мені це не здалося. Слів не треба більше Тиха осінь. Гарна осінь. Тиша…
Барвінок цвів і зеленів, Слався, розстилався; Та недосвіт передсвітом В садочок укрався.
Потоптав веселі квіти, Побив... Поморозив... Шкода того барвіночка Й недосвіта шкода!
Опівніч. Глухо. Зимно. Вітер виє. Я змерз. І випало з холодних пальців Перо. І мозок стомлений відмовив Вже послуху. В душі глибока павза. Ні думка, ні чуття, ні біль — ніщо В ній не ворушиться. Завмерло все, Немов гнилий ставок в гущавині, Якого темну воду не ворушить Вітровий подих.
Завдання 3 Бабуся вдивлялась у чорно-білі світлини свого життя, дістала із старенької скриньки таку рідну хустку, витерла сльозу, прогнала рудого кота з підвіконня, який грівся на осонні, та щиро поміхнулась своєму відображенні у філіжанці.
Етап 1. Завдання 1. Не впевнена, що зможу весь день приймати участь, але спробую.. гілляка- тому що комуняку, москаляку та інших недобрих людей на ...)) (я сьогодні не дуже лагідна) незламність- дай Боже усім нам сили пампушка з галушкою- тому що затишок оселі лінтябуйка- іноді буває нею моя донечка, мила серцю лінива учениця)
Завдання 2. Самотній ліхтар (Андрій Конопко) Світить на вулиці ніччю ліхтар, Сам, але світить, сміється. Стільки обабіч розбитих вже пар: Серце у нього ще б'ється. Промінь любові від лампи його Гріє асфальтові квіти. І розуміти не хоче того, Є вже можливість дотліти. В тиші спокійно, не чути долонь, Що постачають напругу. Хто ж тут, і дійсно, розбудить вогонь? Жде не годину, не другу. Ніжним гудінням вольфрамова нить Дихання будить у ньому. Мрія ліхтарика ледве горить, Свідчить про відчай і втому. Кожної ночі, як зійде зоря, Світло дарує хвалене. Ви не звернули уваги, лиш я. Він так подібний на мене.
Барвінок цвів і зеленів...
Тарас ШЕВЧЕНКО Барвінок цвів і зеленів...
Барвінок цвів і зеленів, Слався, розстилався; Та недосвіт перед світом В садочок укрався. Потоптав веселі квіти, Побив... Поморозив... Шкода того барвіночка Й недосвіта шкода!
Завдання 3. Я дуже полюбляю тиху осінню пору коли на осонні ще досить тепло. Сонце грає промінням, а осінній легіт жене по небесній блакиті як пух легенькі білі хмаринки. Ось щось в деревах зашелестіло, затремтіло скупим листом, злетіла в небо зграйка птахів. На присадибних ділянках запалюються ватри, незабаром сніжна габа загорне все — і місто, і степ і будинки.
ЕТАП 1 ЗАВДАННЯ 1 1.Бурулька – завжди посміхаюсь, коли чую це слово 2.Метелик – моя 4-річна донька розмовляє більш російською мовою, але на «бабочек» чомусь завжди каже метелики. Це так мило! 3, 4, 5. Хатинка, хлібець, стежка – коли чую ці слова, мені стає тепло, затишно, хочеться додому і кави.
ЗАВДАННЯ 2 Моя найулюбленіша поетеса Ліна Костенко.
«ЛІХТАР» Ліна Костенко.
Iде старушка
Старесенька іде по тій дорозі. Як завжди. Як недавно. Як давно. Спинилася. Болять у неї нозі. Було здров'я, де тепер воно?
І знов іде... Зникає за деревами... Світанок стежку снігом притрусив. Куди ж ти йдеш? Я жду тебе. Даремно. Горить ліхтар, ніхто не погасив.
Моя бабусю, старша моя мамо! Хоч слід, хоч тінь, хоч образ свій залиш! Якими я скажу тобі словами, що ти в мені повік не одболиш! Земля без тебе ні стебла не вродить, і молоді ума не добіжать. Куди ж ти йдеш? Твоя наливка бродить, і насіння у вузликах лежать.
Ну, космос, ну, комп'ютер, нуклеїни. А ті казки, те слово, ті сади, і так по крихті, крихті Україна - іде з тобою, Боже мій, куди?!
Хоч озирнись! Побудь іще хоч трішки! Вже й час є в тебе, пізно, але є ж. Зверни додому з білої доріжки. Ось наш поріг, хіба не впізнаєш?
Ти не заходиш. Кажуть, що ти вмерла. Тоді був травень, а тепер зима. Зайшла б, чи що, хоч сльози мені втерла. А то пішла, й нема тебе, й нема...
Старесенька, іде чиясь бабуся, і навіть хтозна, як її ім'я. А я дивлюся у вікно, дивлюся, щоб думати, що, може, то моя.
«БАРВІНОК»
Василь Кравчук
Барвінок Барвіє барвінок у нас біля хати, Синіє над стежкою ніжний хрещатий. І каже барвінок: "Є квіти у мене І листячко те, що й зимою зелене'.
«ЗИМНО»
Ліна Костенко.
Вже трави інеем припали, і ясен руки опустив... Та листя ще ж не відкружляло, і лід озер ще не засклив.
Якщо ж березам при дорозі стояти зимно серед тьми, то це, мабуть, не від морозів, а від передчуття зими...
Зігрій мої, коханий, руки, закрий кватирку у вікні. Адже в передчутті розлуки тепер так холодно мені.
ЗАВДАННЯ 3
Ранок. Стою біля вікна і тримаю гарячу філіжанку з улюбленою кавою. На осонні почали з’являтись пташки в пошуках останніх зелених травинок. З боку школи доноситься легіт дитячих голосів. Чомусь згадалась наша остання зустріч, запалені ватри, гомін друзів, світлини напам’ять. Пройде день, вечір накриє темною габою місто. І знову настане завтра, і знову я побачу тебе…
Етап 1 Завдання 1 Я бибирала ті слова, вимова яких мені здається дуже милозвучною. матуся - одне з найкрасивіших і наймилозвучніших слів, саме так я називаю свою маму; колискова - дуже красиве і милозвучне слово; зірочка - звучить дзвінко, красиво і яскраво; квіточка - дуже трепетне, миле слово ..)) немовля - слово, що змушує посміхатися) Завдання 2 Самотній ліхтар
Світить на вулиці ніччю ліхтар, Сам, але світить, сміється. Стільки обабіч розбитих вже пар: Серце у нього ще б'ється.
Промінь любові від лампи його Гріє асфальтові квіти. І розуміти не хоче того, Є вже можливість дотліти.
В тиші спокійно, не чути долонь, Що постачають напругу. Хто ж тут, і дійсно, розбудить вогонь? Жде не годину, не другу.
Ніжним гудінням вольфрамова нить Дихання будить у ньому. Мрія ліхтарика ледве горить, Свідчить про відчай і втому.
Кожної ночі, як зійде зоря, Світло дарує хвалене. Ви не звернули уваги, лиш я. Він так подібний на мене. Автор Андрiй Конопко
«Барвінок цвів і зеленів...»
Барвінок цвів і зеленів, Слався, розстилався; Та недосвіт перед світом В садочок укрався.
Потоптав веселі квіти, Побив... Поморозив... Шкода того барвіночка Й недосвіта шкода!
14 сентября [1860, С.-Петербург] Автор Шевченко ТГ
Вчора квітка, а нині...
Вчора квітка, а нині — Жовтий лист на билині, Вчора було так гарно, Нині зимно і хмарно.
А як завтра? Бог знає. Все, що було, минає, Що минуло — не буде, Жди, аж серце забуде.
Не забуде — хай тямить Аж до гробу, до ями. А за гробом?.. Мій Боже, Може, щось нам поможе. Автор Богдан Лепкий
Завдання 3 Свiтлина нашої сім'ї завжди прикрашає мій робочий стіл, та робочий стiл мого чоловiка. Свiтлини внучки є найкращим подарунком для бабусь! Я теж дуже люблю дивитесь свiтлини нашоï родини. Особливо, у колi друзiв, з фелiжанкою теплого чаю, це дуже піднімає настрій. А лiтом, поруч з ватрою та пiснями пiд гiтару, такi сапогади хочеться залишити назавжди в куточку душi.
Попереднi вiдповiдi не читала,так що вибачайте, якщо спiвпадатимуть вiдповiдi(особливо вiршi)... Перший етап завдання 1
улюбленi слова родина - бо це всi найрiднiшi люди, але одним словом))) лелека - дуже милозвучне. Крiм того в дитинствi спостерiгати за лелеками, якi оселилися недалеко вiд нашого будинку Веселка - бо вона така рiзнокольорова i пiдiймає настрiй бараболя - найвеселiше слово для мене ще з дитинства матуся - мабуть найкраще слово в свiтi для будь-кого. Бо це найрiднiша людина...
завдання 2
Перше, що прийшло на думку
Зимно, зимно на душі... Забирай, що хочеш, тількі залиши
Одну калину за вiкном, Одну родину за столо м, Одну стежину, щоб додому йшла сама, Одну любов на все життя, Одну журбу до забутт я І Україну, бо в нас іншої нема!
Барвінок Недавно ще гула метелиця, Кругом лежав біленький сніг. А вже барвінку листя стелеться Зеленим килимом до ніг. Воно під снігом і під кригою Всю зиму зелень берегло. І перше стрілося з відлигою, Зустріло сонечко й тепло. Як з перемогою та славою Весна з’являється на світ, То квітне радістю ласкавою Барвіночку синенький цвіт.
Сяє місяць угорі, в місті світять ліхтарі. Не подумайте, що газ в ліхтарях горить весь час...
Так було у давнину. Назавжди той час минув! В старовинних ліхтарях електричний є заряд.
Наче добрий чарівник, струм в залізний стовп проник й оживив старі-старі наші львівські ліхтарі.
завдання 3
якщо встигну сина спати вкласти,то допишу...
Хоч i збиралися ранiше, але як завжди, виїхали вони тільки о дев’ятій, коли на осонні вже стало жарко. Добре, що їхати хоч недалеко. Коли вони прибули до зазначного мicця, то на них уже всi чекали. I, звичайно, жодної фiлiжанки кави вже не залишилось. Було прохолодно i вci грiлися біля ватри. Неподалiк невгавав пташиний легіт..
встигла, але мабуть годинник не переведений, бо час редагування не спiвпадає з ресльнiстю рiвно на годину))) завдання 4
Вы не можете начинать темы Вы не можете отвечать на сообщения Вы не можете редактировать свои сообщения Вы не можете удалять свои сообщения Вы не можете добавлять вложения
Кто сейчас на конференции
Сейчас этот форум просматривают: нет зарегистрированных пользователей и гости: 0